В законі 5600 фактично мова йде про перезавантеження податкової системи, зміну багатьох податків і зборів. Це стосується не лише роботи бізнесу, але й оподаткування громадян та нерухомості.

Це не дуже вдалий законопроект, як і всі, які стосуються податку, які були прийняті за останні 2,5 роки. Мова в тому що насправді збільшився податковий тиск на самозайнятих людей, самореалізуючих ті, які займаються сільським господарством. А це дозволяє сказати, що в будь який момент будь яку людину можна зробити боржником.

Ключові проблеми, які турбують бізнес, внормовані не були: посилюється дискреція (вирішення будь-якого посадовою особою на власний розсуд або по простому – офіційно надається дозвіл на безмежність свавілля інспекторів податкових органів, адміністрування певних податків і зборів).

Це крок назад. У нас це не перший закон, який усе заплутує, який по суті віддає на відкуп чиновників процес сплати податків, це крок до розширення тіньової економіки і звуження легального поля заробляння чесних грошей в правовій системі нашій, вона стає все більш жахливою.

Якщо у вас є земельні ділянки, тепер значно зросте утримання. Якщо у вас є підприємство, до вас можуть прийти з перевіркою, тому що можуть виникти підозри про ваші порушення. На буд-які підозри податківців платникам податків потрібно буде відповідати письмово та нести адміністративний тягар.

Є селяни, які з тих чи інших причин не можуть обробляти землю, багато є сільських людей в Україні, у яких велика хата, вона нічого не варта і продати її не можливо, її ніхто не купить, вона нікому не потрібна. І людина має за неї сплачувати кошти.

Цим законом фактично збільшується податкове навантаження на сумлінних сільськогосподарських виробників, адже пропоновано ставка мінімального податкового зобов’язання у розмірі 5% від НГО значно перевищує середні по Україні показники суми сплачених податків легальних сільськогосподарських виробників.

Законом встановлюється пільга для фізичних осіб, в яких менше 0,5 га сільськогосподарської землі. Якщо у фізичної особи 0,51 га, то МПЗ є несправедливим та призведе до соціального напруження на селі.

Закон №5600 пропонує ініціативи, які дискримінують платників податків по відношенню до контролюючого органу, а також містить численні корупційні ризики. Оскільки припущення того, чи може певний факт свідчить про ухилення від сплати податків, є абсолютно, така норма дозволяє податковим органам направляти необмежену кількість відповідних запитів, тероризуючи підприємства. Ненадання відповіді на запит карається штрафом та є підставою для позапланової перевірки.

Відповідно до закону, якщо платник оскаржує донараховані зобов’язання, в тому числі в апеляційному органі Державної податкової служби, податковій надається право брати у податку заставу (без рішення суду) рухоме та нерухоме майно платника податку (в тому числі вироблену продукцію). Це корупціогенна норма, яка за умови зловживань надаватиме можливість зупиняти господарську діяльність і фактично знищити підприємство без підтвердження судом наявності факту податкового порушення.

Додаткової уваги потребує норма, яка передбачає можливість встановлення для керівника платника податків відповідальності у вигляді тимчасового обмеження права на виїзд за межі України за непогашення податкового боргу, враховуючи той факт, що протягом багатьох років існує велика кількість випадків необґрунтованого відображення контролюючими органами податкового боргу внаслідок несвоєчасного рознесення сплачених платежів, несвоєчасного внесення інформації про адміністративне та судове оскарження податкових повідомлень-рішень, а також внаслідок безпідставного незняття податкового боргу за відсутності правових підстав для його існування. Норма також містить значні корупційні ризики.

Законом встановлюється оподаткування ПДФО за ставкою 18% доходів фізичних осіб від продажу третьої і наступних об’єктів нерухомості, включаючи земельні ділянки, протягом податкового року (діюча норма 5%). Фактично це призводить до подвійного оподаткування, тому що кошти на які платник податків купував об’єкт нерухомості і тепер собі повертає, вже були оподатковані ПДФО.

Закон встановлює обмеження можливості включення платниками податку до складу податкового кредиту податкових накладних, складених не раніше, ніж 6 місяців з моменту здійснення операції. Дана норма не узгоджується з можливістю реалізувати право платників на податковий кредит з ПДВ при зупинці реєстрації податкових накладних. Це пояснюється тим, що строк подання пояснень для реєстрації податкових накладних – один рік, а судові спори тривають більше року. Переважна більшість спорів з цього питання вирішується на користь платників. У разі неможливості виконання рішення суду щодо отримання податкового кредиту через 6-місячний строк – платники змушені будуть звертатися до суду про відшкодування податковим органом завданої шкоди.

Таким чином, закон №5600 стає одним з найважливіших факторів, який разом з війною, економічною кризою та пандемією гальмуватиме в майбутньому економічне зростання України.