На 64 році життя нас залишив Олександр Смик
- Опубліковано: Наталія Рівненська
- —
- 18 Травня, 2022 о 18:58
На Сумщині він народився. У Рівному закінчив педінститут. Працював у товаристві “Знання”… де тільки не працював. Він був Поетом і Громадянином. І Рівне ще буде довго згадувати Сашка Смика, а Тернопіль – пишатися Олександром Івановичем Смиком.
Останній вірш, який з’явився напередодні смерті Поета на його ФБ-сторінці:
Фото з мережі Інтернет
Він був… Ні, він є таким, яким ми його запам’ятали…
Перегляньте також:
- У Рівному нагородили премією за кращу авторську пісню «Я хочу жити в Україні»
- Олександр Смик творив власний стиль і всесвіт, – Марія Гудима (відео)
Фото з мережі Інтернет
Фото з мережі Інтернет
Фото з мережі Інтернет
Не вір мені, не вір,
Я сивий чоловік.
Мов одинокий звір,
Вступаю в новий вік.
Вірші – лише слова,
Що зводять до небес.
Я від чужих сховав
Любові вічний хрест.
У глибину очей
Ховав його вночі,
Подалі від людей,
В духовну височінь.
Не вір мені, не вір,
Коли кажу “люблю”.
Цей спалений клавір
Я більше не спалю.
Різдвяна ворожба.
Під крилами горби.
Мальована юрба,
І хрест, який в тобі.
Не вір мені, не вір.
Я сивий чоловік.
Мов одинокий звір,
Вступаю в новий вік.
Вірші – лише слова,
Що зводять до небес.
Я від чужих сховав
Любові вічний хрест.
