Чоловік зміг вибратися з могили після того, як росіяни розстріляли його в лісопосадці разом з двома братами. Це сталося на Чернігівщині. Троє братів потрапили у полон до росіян після окупації села, пройшли три доби допитів та розстріл. Після звільнення села могилу розшукали, там було вже два тіла.

Про це повідомляє https://zaxid.media/ з посиланням на Суспільне.

Фото: https://zaxid.media/ 

У вбитих чоловіків були зв'язані ноги та руки та вогнепальні поранення в голову, цю інформацію підтвердив прокурор Чернігівської окружної прокуратури Сергій Хамайко.

Журналістам вдалося знайти третього брата, якому вдалось вижити.

18 березня до братів у будинок зайшли росіяни з обшуком, знайшли форму ЗСУ молодшого брата Євгена та дідові медалі. Зі слів Миколи це і стало причиною майбутніх катувань та розстрілу.

Євгена вивели на вулицю, поставили на коліна та почали бити дубинкою, яку він сам і зробив.

Хлопцям зав’язали очі, кинули у військову машину та вивезли з села.

Микола згадує, як росіяни вели його з братами зі зв’язаними очима до приміщення. Пізніше стало зрозуміло – людей на допити звозили у село Вишневе на територію пилорами.

«Я був тут, а брати навпроти разом і ще був ряд: на піддонах лежали поранені солдати», – розповів Микола.

Двом його братам і йому росіяни вирили могилу. Усім трьом зв'язали руки, ноги та очі та вистрелили в голову, потім прикидали землею. Микола вижив і зміг вибратися звідти.

«Я тут, поруч старший брат, а трохи далі, менший. І його першого застрелили. Вкинули в яму, а потім Діму застрелили, але не вкидали в яму. А потім, як в мене вистрелили, мене ще і ногою штовхнули. Я впав, на верх старшого», — розповів чоловік.

Куля пройшла через щоку навиліт і не зачепила життєво важливих органів.

Попри зв'язані ноги та руки Микола вибрався з могили. Пішов пішки до найближчого села і минув російський блокпост. Там його прихистила жителька одного села Валентина Петрівна.

«Я побачила, що він побитий, синій, у землі. Я запросила його до хати, щоб він умився, поснідав. Зібрала його трохи на дорогу і він пішов. Ми коли зустрічаємось, завжди обіймаємось. Він став нам, як рідний», – розповіла жінка.

До свого села Микола Куліченко пройшов пішки – 40 кілометрів. Лікарі його обстежили вже після деокупації. Виявили два зламаних ребра.

Оперативно-слідча група виїхала на місце поховання після деокупації населеного пункту. Прокурор підтвердив інформацію, що очі, руки та ноги братів були зв'язані. Попередній огляд тіла показав, що було вогнепальне поранення в голову.

«В діях невстановлених осіб із числа військовослужбовців російської федерації на даний момент вбачають ознаки злочину, передбаченого частиною 2 статті 438 Кримінального кодексу України, а саме – порушення законів та звичаїв війни в частині жорстокого поводження із заручниками, цивільним населенням, поєднане з умисним вбивством», – розповів Сергій Хамайко.