Він пішов на війну, аби захистити власного сина, а виявилось, знайшов своє покликання. Та ворог не дозволив реалізувати так багато задуманого.

Едуард Поліщук народився у Рівному. Навчався у 22 та 20 місцевих школах, а після 9 класу вступив у Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж.

«Він обрав спеціальність, яка пов’язана із комп’ютерами. Адже е завжди йому подобалось. Він взагалі технік – електроніка, електрика, все це було йому цікаво. Як то кажуть, в руках все горіло, коли сідав щось робити. Майстрував із задоволенням. І працював також з електронікою, проводив інтернет і налаштовував людям,» - пригадує мама Героя Марія.

Працював Едуард у різних сферах, але велика частина з них також були пов’язані з технікою. А потяг до електроніки та комп’ютерних технологій підштовхнув до розвитку, вирішив продовжити навчання й здобути вищу освіту за спеціальністю «Кібернетика». Проте у плани втрутилась війна…

«Він чи не в перші дні пішов добровольцем у військкомат, я навіть відмовляла його, але він був по-доброму впертий, тож настояв на своєму. Викликали Едуарда на службу 6 травня. І йому армія сподобалась. Він хотів залишитися служити й далі. Казав: «Мені це до душі. Шкода, що не має вищої освіти, було б легше кар’єру будувати,» - продовжує пані Марія.

Едуард любив подорожувати. Побував у багатьох містах України та за кордоном, планував поїздку до Німеччини. Та насправді м’який, добродушний Едуард найбільше у житті любив свого сина – семирічного Женю. Називав його своєю відрадою, і всі плани на майбутнє будував саме для хлопчика.

«Я хочу захищати свою країну, свого сина, хочу зробити все, щоб був мир і спокій,» - казав Герой. Саме Женю дуже хотів побачити, коли востаннє приїжджав у Рівне.

33-річний старший солдат Едуард Поліщук загинув 27 липня, захищаючи Харків.

Прощання із Героєм відбудеться сьогодні, 1 серпня, о 10.00 на майдані Незалежності. Поховають його на кладовищі «Нове».

Пресслужба Рівненської міської ради