Соціальна кампанія “Пліч-о-пліч” розповідає історію Лілії Трофімчук, яка у мирний час працювала рієлторкою, а зараз шукає безкоштовне помешкання для тих, хто постраждав від російських окупантів і втратив дім. 

Від початку війни Лілії вдалося знайти житло для більш ніж 200 родин, які тікали від війни. Географія переселенців відображала ситуацію на фронті. Спочатку багато людей було з Київської області, потім настала черга Харкова, слідом Запоріжжя, Миколаєва, Маріуполя, Сєвєродонецька. Когось вдалося поселити в містах, когось – у селах Рівненської області. Лілія розповідає, що житло, повністю облаштоване для життя, дуже швидко закінчилося ще на початку війни. Тому довелось взятися за старі сільські хати.

«Я знаходжу старі будинки, в яких ніхто не живе по кілька років, отримую дозвіл від господарів, купую побілку, фарбу, необхідні матеріали, заручаюся допомогою волонтерів чи переселенців, і ми разом приводимо до ладу старі будинки. Потім туди заселяємо людей», – розповідає Лілія. 

Та одна справа заселити, а інша, як цим людям жити далі. Тож жінка намагається ще й допомагати переселенцям із їжею, одягом, роботою.

«Мене приємно вражає, що задля допомоги іншим місцеві об’єднуються, привозять гроші, продукти. Та навіть самі переселенці допомагають одне одному. Ось, наприклад, до нас звернулася жінка із сімома дітьми, яка була вагітна восьмою дитиною. Її чоловік на фронті захищає Україну. Вони приїхали до нас зі сходу голі, босі. Ми знайшли їм житло, трохи допомогли з продуктами й одягом. Коли жінка більш-менш оговталась, то прийняла в себе ще одну переселенку з трьома дітьми», – розповідає Лілія.

Ще до війни Лілія опікувалась невеличким дитячим центром. Після 24 лютого його роботу довелося припинити, проте психологи та викладачі, які працювали з дітьми, продовжують допомагати переселенцям, надаючи психологічну допомогу всім, хто її потребує.

«Ніколи не забуду історію молодої жінки з Маріуполя. Вона на останніх днях вагітності разом із чоловіком і трирічним сином ховалася в підвалі. В їхній будинок прилетіла російська ракета, зруйнувавши його. Під завалами загинув чоловік. Ані дати раду тілові чоловіка, ані вибратися з дитиною вона не могла – вихід із підвалу був заблокований плитою. Жінка народжувала свою другу дитину в підвалі зруйнованого будинку, поруч із мертвим чоловіком і під ридання сина, який не міг заспокоїтися. Тільки завдяки тому, що дитячі крики почули на вулиці, сусіди змогли витягнути жінку з уже двома дітьми з-під завалів. Коли вона до нас потрапила, то просто дивилася в одну точку і ні на що не реагувала. Знадобився не один тиждень роботи із психологом, щоб жінка отямилася й ожила. Дякуючи богу, зараз вона вже потрошку повертається до життя» 

У родинах, яким допомогла Лілія, від початку війни вже народилося сім діточок, що вкотре підтверджує — життя триває і перемагає смерть. 

Соціальний проєкт «Пліч-о-пліч» розповідає історії про надзвичайних українців. Слідкувати за історіями героїв можна в Instagram та Facebook.

Медіафайли: MEDIA KIT 

«Пліч-о-пліч» — всеукраїнська кампанія про єдність українців й про те, що ми незламні, вільні та сміливі тоді, коли разом, яка реалізується за участі Рівненської, Тернопільської, Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської, Чернівецької, Волинської ОДА.

Проєкт USAID «Трансформація комунікацій» має на меті працювати в партнерстві з Урядом України, приватним сектором та громадянським суспільством задля підвищення стійкості демократії в Україні через інноваційні підходи, які залучають українців до обговорення демократичних перетворень та Європейської інтеграції країни.

Green Penguin – креативна агенція, яка комунікує про важливі державні та соціальні проєкти.

Контакти для коментарів, співпраці та створення спецпроєктів: 

Ольга Сиротюк olyasyrotiuk@gmail.com 380674397507 

Олександр Александров a.aleksandrov.pr@gmail.com 380503477953