Віталій Магель народився у селі Привільне на Дубенщині. Тут же ходив до школи, а за тим вступив до Національного університету водного господарства та природокористування на кафедру водопостачання та водовідведення.

Старанний, ерудований, життєрадісний юнак поєднував навчання за спеціальністю із військовою кафедрою. Після закінчення з відзнакою магістратури, Віталій залишився працювати в університеті.

- Усі думали, що він будуватиме кар’єру саме в науковому напрямі, адже все гарно вдавалося, був хорошим спеціалістом. Але Віталій вирішив інакше - спершу його мобілізували у 2014. А вже у 2018 році повністю підписав контракт із ЗСУ, пройшов АТО - учасник бойових дій. Йому дуже подобалась армія, можна навіть сказати, що мріяв про службу, але швидше за все це було його покликання, - розповідає дружина Віталія Оксана.

Віталій завжди старався бути чимось корисним - тому його телефон вкрай рідко замовкав. Він завжди прагнув допомогти, зарадити. Відкрита, щира людина, яка ніколи й нікому не хотіла зла, навпаки - всіляко підтримував та надихав.

Він любив бувати поряд у батьків, які живуть на Дубенщині. Саме тут намагався реалізувати різноманітні задуми - купив овець, аби зайнятися вівчарством. А перед цим опановував бджільництво.

- Віталій зумів поєднати у собі багато різноманітних якостей завжди прагнув спробувати щось нове. Він все знав, всім цікавився і не хотів зупинятися. Та найцінніше - це Матвій. Синочок-першокласник. Для нього Віталій був готовий на все. Взагалі для чоловіка завжди на першому місці була сім’я - ми з сином, батьки, брат... Але через цю війну вимушений був відсунути нас та на перший план вивести роботу... - продовжує Оксана.

З перших хвилин повномасштабного наступу рф на українські землі, Віталій був на службі. Тоді ще виконував обов’язки начальника штабу тероборони Рівненщини. Спершу старався бувати вдома хоч зрідка, але врешті...

- Останні пів року ми майже не бачилися. Він був весь в роботі. Спілкувалися при найменшій нагоді. Віталій завжди намагався мене заспокоїти, вберегти, відмежувати від поганих думок. У нього завжди все добре, всі проблеми він вирішить сам... Та й взагалі, він не з тих людей, хто буде розповідати про труднощі чи негаразди. Жодного слова про це, так само і про службу... Головне, аби ми береглися, аби ми не хвилювалися. Така порожнеча залишилась, невисловленість... - каже дружина Героя.

Життя 31-річного начальника штабу - першого заступника командира військової частини, майора Віталія Магеля обірвалося під час бойових дій поміж селами Амбарне та Мілове на Харківщині...

Прощання із Героєм відбудеться сьогодні, 19 жовтня, о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному. Поховають його на малій батьківщині - у селі Привільне.

Пресслужба Рівнеради