Олег Устинов народився у Рівному, тут же навчався у 21школі. А за тим продовжив здобувати спеціальність спершу в технікумі, а за тим у НУВГП.

Щоправда за освітою Олег не працював, відразу по завершенню вишу влаштувався на КП Рівнеелектроавтотранс. Тут пройшов всі щаблі кар’єрного росту, останній час працював начальником служби рухомого складу. Разом із дружиною виростили 23-річного сина…

Олег не служив в армії, натомість закінчив військову кафедру. Коли ж ворог підступно напав на нашу країну, часу на паніку просто не було.

- Він працював на такому підприємстві, що всі думки були зайняті. Вони не простоювали жодного дня, і з перших годин і вже був на роботі, думав про роботу, зосереджений саме на цьому. Відразу потрібно було допомагати, шукати матеріали для блокпостів, тероборони, доставляти й облаштовувати, - розповідає дружина Героя Наталя.

У цих клопотах справжньою несподіванкою для сім’ї стала мобілізація Олега. Адже з досвіду військової служби у 50-річного чоловіка були лише навчання, які проходив іще в часи військової кафедри. Та ховатися він не став, а пішов за своїм обов’язком. Спершу був на навчанні у Львові, а затим вирушив у Чернівці. Та з половини шляху їх розвернули й направили у Краматорськ.

- Для нього все почалося з самого початку, вся військова справа. І що з того, що мав звання старшого лейтенанта? Військові повинні тому вчитися, бути спеціалістами… Було насправді багато чоловіків, які хотіли, просилися, але їх не призвали, а Олега… Це було зовсім не його, але війна все змушує робити, - говорить жінка.

Чоловік не розповідав Наталії де саме проходить службу, місце дислокації постійно змінювалось. Та й проводити інженерні роботи під частими масованими обстрілами справа не з легких. Окрім того у нього як командира взводу було чимало й інших завдань та обов’язків

- Олег був зовсім не військовою людиною. Веселий, життєрадісний, він завжди намагався підняти настій, відвезти на риболовлю, на шашлики, але саме для когось - не для себе. З ним було легко і весело, навколо нього завжди панувала така атмосфера. Ми дуже чекали, що він приїде, адже в Олега хвора мама… А він тільки й казав: Тримайся - пригадує Наталія.

50-річний старший лейтенант Олег Устинов загинув 23 жовтня під час виконання інженерних робіт внаслідок мінометного обстрілу в районі села Білогорівка Донецької області.

Прощання із Героєм відбудеться сьогодні, 28 жовтня, о 10.00 на майдані Незалежності. Поховають його на кладовищі «Нове».

Пресслужба Рівнеради