Василь Шийка народився на Івано-Франківщині у селі Камінь. Ріс у дружній родині, багато часу проводив із бабусею та дідусем. Після закінчення школи Василь вступив до Академії сухопутних військ у Львові, присвятивши усе своє життя військовій справі.

- Академію він закінчив лейтенантом, був скерований на подальшого проходження служби на офіцерській посаді в одній з військових частин міста Рівне. Саме тут провів усе своє свідоме життя, одружився, разом із Світланою виховували донечку, зараз їй вже 13 років. У Службі безпеки України Василь дослужився до підполковника, керував підрозділом середньої ланки, - розповідає дядько Героя Ігор.

Доля розпочала випробовувати Василя на міцність із перших місяців початку антитерористичної операції. Адже фактично відразу він опинився у гарячих точках нашої країни.

- Він 2014 року Василь щороку ніс службу у зоні АТО, потім ООС. Він пройшов майже всю Донеччину - Довгеньке, Ізюм, Слов’янськ, Маріуполь, Волноваха, Мар’янка, Покровськ, Бахмут... Довелося повоювати і на Луганщині - Северодонецьк, Лисичанськ, Попасна, Кремінна... Зараз ці населені пункти у всіх на вустах, а він їх знав іще тоді... - продовжує Ігор.

Повномасштабне вторгнення застало Василя на Сході нашої країни - на Бахмутському напрямі. Відтоді боронив рідну землю. За досягнуті результати у службовій діяльності Василь неодноразово заохочувався керівництвом підрозділ та Служби.

Після ротації побув трошки вдома, а в січні 2023 року - знову повернувся у зону бойових дій, цього разу на Запоріжжя.

Саме тут 13 лютого серце 39-річного підполковника Василя Шийки не витримало.

У скорботі дружина та донечка, сестра та батьки, рідні та побратими... Адже не стало доброго чоловіка, вірного друга, турботливого сина та батька, який поєднав у собі всі найкращі риси справжнього чоловіка, військового, захисника.

Прощання із Героєм відбудеться сьогодні, 15 лютого, о 10:00 на майдані Незалежності у Рівному. Поховають його на Івано-Франківщині у рідному селі.

Пресслужба Рівнеради