Валерій Поліщук народився на Дубенщині у селі Сатиїв. Здобув фах електрика, працював на Рівненському заводі тракторних агрегатів, за тим на фірмі Сатиївські ковбаси. Згодом працював за кордоном.

- Тато повернувся додому незадовго до початку повномасштабної війни. Коли ж усе почалося, він ледь не з перших днів пішов добровольцем у військкомат, хоч за плечима мав лише строкову службу в армії іще за часів радянського союзу. Був упевнений, рішучий, говорив нам з мамою лише одне: Хто ж, як не я, вас захистить. Відтоді тато весь час був там, на вістрі небезпеки, - розповідає донька Героя Анна.

Надзвичайно добрий, чуйний Валерій завжди був готовий допомогти людям, не відмовляв, якщо міг чимось підтримати, зарадити. Завжди йшов на зустріч тим, хто потребував. Та понад усе любив своїх рідних - дружину та доньку.

- Він оберігав нас завжди, надзвичайний тато, неймовірно люблячий та турботливий, вірний та щирий чоловік. Тато дбав про нас, навіть коли запитували про його справи, він говорив коротко: Все добре, як може бути інакше, я ж вас захищаю, - продовжує донька.

Валерій дуже хотів онуків, обіцяв рідним повернутися з перемогою та відсвяткувати гучно, як тільки можна, але...

27 січня 2023 року 55-річний головний сержант Валерій Поліщук загинув внаслідок мінно-вибухової травми виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Павлівка на Донеччині.

Прощання із Героєм відбудеться сьогодні, 30 березня, о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному. Поховають його у рідному Сатиєві, де покояться батьки Героя.

Пресслужба Рівнеради