Вадим Кітчак народився на Одещині у селі Новоукраїнка. Проте усе життя його минуло саме у нашому місті - навчався у 18 рівненській школі, а за тим - у столиці здобув фах ювеліра-огранщика.

- Працював на підприємствах Укрбурштин, Янтар Полісся, а останні роки - експедитором на фірмі Оттімо. Його знали всі, адже він був надзвичайно життєрадісним, товариським, справжньою душею компанії. Завжди усміхався, до всіх знаходив підхід - Вадим дуже любив людей. Він надзвичайно смачно готував. Завжди частував сусідів то шашликом, то ухою, то різноманітними тарілками. Кожного вислухає, кожного почує, - розповідає дружина Героя Людмила.

А ще Вадим - чудовий рибалка. Разом із сином, якому заледве виповнилося 9 років, неодноразово брав участь у змаганнях.

- Він був надзвичайно щедрим щодо дітей, ніколи не відмовляв їм, особливо в тому, що було потрібно. Вадим часто брав сина та нашу 12-річну донечку на прогулянки. Вони дуже любили ці спільні прогулянки, які тривали годинами, - продовжує Людмила.

Війна кардинально змінила життя Вадима. Перший місяць він фактично жив у приміщенні школи, адже волонтерив, допомагав готувати. А за тим вимушений був повернутися на роботу.

- У перших числах березня вже цього року Вадимові принесли повістку. Він проходив строкову службу в армії, тож сказав чітко, що не буде ховатися, що піде служити. Повторював, що мучить нас захистити, щоб ми жили у мирній і вільній Україні. Місяць Вадим був на навчанні, а за тим його направили на Донеччину, - пригадує дружина.

На жаль, 6 травня 2023 року 35-річний молодший сержант Вадим Кітчак загинув у бою біля села Богданівка Донецької області. Куля пройшла навиліт під бронежилетом.

Прощання із Героєм відбудеться сьогодні, 10 травня, о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному. Поховають його у селі Колесники Бугринської громади.

- З цього села родом його дід, який зазнав репресій. Звідси родом моя мама, я... Тому вирішили, що поховаємо його там, аби всі рідні були поряд, - каже дружина Героя.

Пресслужба Рівнеради