Ледь не щодня сумні звістки приходять в українські родини, бо ж гинуть сини, чоловіки, батьки. Ті, хто не лише на словах, а й власними справами доводить, що стоятиме за рідну землю до останнього подиху. Сьогодні Рівне вшанує Героїв Миколу Конончука та Сергія Юшеєва, які ціною власних життів захищали нас від підступного ворога.

Микола Конончук народився у Рівному, тут навчався у школі, згодом отримав фах електрика і все життя – працював своїми руками. Відслуживши у ракетних військах ще за часів радянського союзу, він повернувся у рідне місто, де разом з дружиною працював, виховував доньку та будував власне затишне життя.

- Не було такої справи, за яку не зміг би взятися наш Микола, не було такої роботи яка було б йому не до снаги. Все в його руках – виходило найкраще, завжди він дбав про те, щоб ми не мали потреби ні в чому. За те і любили та цінували його і рідні, і друзі, і колег, - розповідає дружина Героя Світлана. – Він робив чудові ремонти, він знав усе, що стосувалося господарства, родина та робота – це була його велика розрада, втіха. Останній час до війни Микола працював у місцевій ДЮСШ сторожем, паралельно теж допомагав з дрібними ремонтами, особливо, що стосувалося електрики.

Але, з початком війни усі думки пана Миколи були не тут, не вдома.

- Відпрацювавши свою зміну у перший день повномасштабної війни, він одразу з роботи поїхав у військкомат і став на облік. Там йому дали чотири дні на збори на службу. Але – час минав, а Миколу все не викликали. Він дуже хвилювався з цього приводу. Казав нам з донькою про те, що не може спокійно бути дома з нами поки там, на фронті, йдуть гарячі бої, гинуть молоді хлопці. Не минало й дня, щоб він не говорив про те, що йому треба йти на службу, - розповідає Світлана.

- У січні цього року Миколу призвали на службу. Він мало розповідав про бойвібудні, але щодня виходив на зв’язок, щоб почути нас з донькою. Донечка – взагалі його найбільша відрада та любов. З дитинства він виглядів її на руках, завжди був для неї найкращим другом, найвірнішим порадником, надійною опорою та підтримкою у всіх її справах. Тож, коли Микола поїхав на війну донька тут, в тилу постійно організовувала збори для підрозділу батька. Амуніція, техніка – вона завжди обирала для нього найкраще, щоб висловити свою любов та вдячність, - ділиться дружина Героя.

Щирий, невідмовний, працьовитий, вірний друг, найкращий у світі батько, турботливий чоловік, а ще – невимовний патріот рідного міста та держави… Таким Микола Конончук назавжди залишиться у пам’яті кожного, хто його знав.

На жаль, 56-річний рядовий Микола Конончук загинув 8 червня 2023 року під час артилерійського обстрілу позицій в районі населеного пункту Мала Токмачка, Запорізької області.

Сергій Юшеєв народився у Рівному, закінчив 24 школу, а за тим здобував виробничі професії зварювальника та плиточника в технічному училищі.

Після строкової служби в армії, працював за спеціальністю. Роботу знаходив здебільшого за кордоном. Але як тільки розпочалось повномасштабне вторгнення, у перший же день записався добровольцем у військкоматі.

- Він був готовий йти захищати мене, сестру та племінників. Але тоді відразу його не взяли до армії, сказали чекати виклику. Покликали у січні вже цього року, - розповідає мама Героя Меланія.

Сергій служив в Ужгороді, а за тим його підрозділ направили у Бахмут, звідти - на Запоріжжя.

- Він нічого не говорив про службу. Казав, що все добре, надсилав фото, аби передала племінникам і все - намагався нас не турбувати. Він взагалі був дуже добрим, мав золоті руки, сестрі у будинку стільки всього зробив... Племінників любив дуже і кішку свою, - продовжує Меланія Антонівна.

Саме пухнаста улюблениця перша наче відчула непоправне.

- Ми розмовляли з Сергієм 4 червня. Він заспокоїв, що все добре, що повинні десь переїжджати. Казав, що тиждень напевне не телефонуватиме, але це нормально, щоб не хвилювалися... І все. А вже восьмого числа кішку наче підмінили, вона таке виробляла, ми ніяк не могли заспокоїти. І мені стало недобре на роботі, наче відчували найгірше, - пригадує мама Героя.

Того ж 8 червня 2023 року 46-річний солдат Сергій Юшеєв загинув від осколкових поранень під час артилерійського обстрілу позицій поблизу населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області.

Прощання із Героями відбудеться сьогодні, 16 червня, о 10.00 на майдані Незалежності. Поховають Миколу Конончука на кладовищі Басівкутське, а Сергія Юшеєва - на кладовищі Нове.

Пресслужба Рівнеради