Головне зі звернення Президента
 
Сьогодні ми відзначаємо вже 33-тю річницю ухвалення Декларації про державний суверенітет України. 33-тю з багатьох-багатьох таких річниць, які Україні ще належить відзначити. Вільній Україні.
 
Наша держава ніколи не відмовиться від свого суверенітету. Це вже очевидно всім у світі. І хоч би яким був російський терор, ми знаємо, що українська свобода все одно збережеться, все одно переможе.
 
Щороку Україна ставатиме лише міцнішою та допомагатиме іншим вільним націям берегти суверенітет і будувати спільну безпеку. Україна це може. Може завдяки тому, що рядки й слова з наших фундаментальних державних документів підтверджуються силою й рішучістю наших людей. Мільйонів українців і українок, для яких воля нашої держави – це їхня особиста воля. Вшановуючи українську свободу, український суверенітет, українську силу, ми завжди вшановуємо наших героїв. Різних людей, які билися й бʼються заради України та яким ми завдячуємо свободою.
 
Сьогодні я хочу особливо відзначити воїнів, які цими днями, цими тижнями проявили максимум своєї хоробрості й ефективності заради України.
 
Солдат Олександр Шульга, механік-водій танкового батальйону 33-ї окремої механізованої бригади. Дякую, Олександре, за вашу відвагу та врятовані життя екіпажу!
 
Солдат Олександр Левченко, командир бойової машини «Бредлі» 47-ї окремої механізованої бригади. Дякую, Олександре, за дуже хоробру бойову роботу та знищення ворога!
 
Солдат Андрій Головко, командир відділення вогневої підтримки 79-ї окремої бригади ДШВ. Дякую, Андрію, за влучність і такі потрібні Україні результати на полі бою!
 
Майор Тетяна Гумеля, 110-та окрема бригада територіальної оборони, – я дякую Вам, Тетяно, за якісну логістику й професійну службу!
 
Сержант Олександр Олівко, 3-тя окрема штурмова бригада, командир кулеметного відділення. Дякую за сміливість і влучність, Олександре!
 
Молодший сержант Владислав Дацький – теж 3-тя окрема штурмова бригада, головний сержант штурмового взводу. Дякую за силу, Владиславе!
 
Старший лейтенант Ігор Дикун, Герой України, командир розвідбату. 5-та окрема штурмова бригада. Справжній взірцевий український воїн. Дякую, Ігорю!
 
Лейтенант Олександр Коваленко, Герой України, командир 2-ї штурмової роти 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар». Дякую, Олександре!
 
Старший солдат Максим Шевцов, солдат Андрій Хмілевський, молодший сержант Богдан Максимов. Усі троє – воїни нашої славетної «Вісімдесятки» – 80-ї окремої бригади ДШВ. Я дякую вам, воїни!
 
Старший лейтенант Євгеній Марциненко та солдат Олександр Дудун – воїни 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка. Я дякую вам, хлопці! Дякую вам за українську силу!
 
Старший лейтенант Олег Спічак та молодший сержант Сергій Саргсян – воїни 123-ї окремої бригади територіальної оборони. Дякую за щоденну хоробрість, щоденну військову кмітливість у протидії російським ДРГ!
 
Капітан-лейтенант Микола Сопко і старшина другої статті Сергій Тарасов – воїни 73-го морського центру спеціальних операцій. Дякую вам за дуже вагомі бойові результати!
 
Завжди в боротьбі за свободу – цінний внесок кожного й кожної. Україна пишається своїми героями! Україна пишається вами! Слава вам, воїни!
 
І, звичайно, я дякую всім воїнам Повітряних сил Збройних Сил України – пілотам, зенітникам, бійцям мобільних вогневих груп. Кожному й кожній, хто береже українське небо. Дякую за кожну збиту російську ракету! Ми вже показали, що немає таких російських ракет, яких не могли б збити українці. І коли український повітряний щит стане достатньо міцним – а це буде! – Україна забезпечить реальну свободу й захищеність усієї Європи від російського терору. Безпека нашого континенту починається тут суверенітетом і силою України.
 
Слава Україні!