Вадим Степанюк народився у Рівному. Навчався у другій школі, а за тим здобув фах радіотехніка у місцевому технікумі. У 1993 році отримав звання Майстер спорту з важкої атлетики.

- Тато працював будівельником. Він не служив в армії, не мав такого досвіду. Але цьогоріч пролунав дзвінок із військкомату, аби прийшов перевірити документи. Тоді була медична комісія й він поїхав на війну... Це було його усвідомлене рішення. Він говорив, що не зможе бути осторонь, не зможе відсиджуватися, що повинен, як чоловік, це зробити. Тато просив нас, дітей, та дружину, аби ми підтримали його вибір, - розповідає дочка Героя Ірина.

Про події на передовій Вадим рідним не розповідав, беріг їх від усіх тих жахів, які довелося побачити. Сім’я навіть не знала, що служив Герой у штурмовій роті...

- Тата поранило 26 вересня на Донеччині. Через кілька днів ми самі почали шукати його, з’ясували, що мають перенаправити у лікарню в Київ. Отак по ниточці дізнавалися, що з ним сталося. І вже в столиці змогли бути поряд із ним, - продовжує донька.

Надзвичайно добрий, турботливий Вадим гідний звання найкращий батько, переконує дочка.

- Тато, яким можна і потрібно пишатися, це про нього. Він умів все, навіть не знаю, чи було щось таке, чого він не міг би зробити. Єдиний дорослий чоловік у нашій сім’ї - ідеальний тато, а для мого сина, після того, як стала вдовою, став і дідусем і батьком. Я найстарша з чотирьох дітей. Але він хотів іще одну дівчинку, бо завжди керувався правилом, що чужих дітей не буває. І ми були готові прийняти в сім’ю іще одну дитину, коли тато одужає, - продовжує Ірина.

Та на жаль, важкі поранення не дозволили задумам здійснитися. 23 жовтня 2023 року 48-річний солдат Вадим Степанюк помер у столичній лікарні.

Сергій Рокашевич народився у Рівному 22 серпня 1969 року. Здобув фах столяра у першому училищі. За тим була строкова служба в армії. Працював Сергій зварювальником у приватній компанії.

Та все змінилося з перших днів повномасштабного вторгнення. Тоді Сергій чітко вирішив для себе - піде захищати країну. Тож добровольцем пішов до військкомату, аби вступити до лав Збройних сил України.

- Він не розповідав, що пішов на війну. Все було в таємниці, я лише згодом дізналася, де перебуває брат. Все завжди тримав у собі - сильний, справедливий, чесний. У Сергія з рідних залишилася лише я, ані дружини, ані дітей, - розповідає сестра Героя Світлана.

Сергій вірив у перемогу над ворогом, тому віддавав себе повністю цій боротьбі.

- Справжній Герой. Він просто мусив іти боронити рідну землю, йшов за свою Батьківщину, відстоював свою країну, яку дуже любив, - каже сестра.

На жаль, 54-річний сержант Сергій Рокашевич загинув 19 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання, внаслідок мінометного обстрілу зі сторони противника у Запорізькій області.

Прощання із Героями відбудеться сьогодні, 26 жовтня, о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному. Поховають Вадима Степанюка на кладовищі Нове, а Сергія Рокашевича - в селі Обарів поряд із могилою матері.

Пресслужба Рівнеради