Олександр Жевняк народився на Волині у селі Великий Омеляник 31 липня 1984 року. Навчався у Рівненському технічному коледжі, де здобув фах електромонтера.

- Наш тато був військовим, тож, коли в 2015 році постало питання захищати країну в зоні проведення антитерористичної операції, Саша не вагався. Півтора роки він відслужив, а коли повернувся, продовжив працювати на АЗОТі. Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, вони з товаришами атовцями разом проходили навчання у Десні. Їх іще на місяць відпустили додому. А вже у квітні 2022 був мобілізований в склад ЗСУ, - розповідає сестра Героя Катерина.

Олександр попри всі труднощі завжди старався підтримати інших. Людина-запальничка, яка об'єднувала навколо себе інших, дбала про інших та намагався допомогти всім.

- Він завжди повторював: хто, як не я? Говорив, що поряд кордон, і якщо ми не витримаємо, то ворог піде далі, прийде сюди, а цього не можна допустити. Саша говорив, що ця війна на багато складніше, аніж АТО, на багато страшніше. Але він ніколи не скаржився, єдине говорив, що психологічно важко виносити з поля бою побратимів. Не знав скільки ще витримає морально, - продовжує Катерина.

Попри це Олександр прагнув повернутися до своїх, навіть поранення не долікував. Адже останній рік його підрозділ тримав Мар'янський напрямок, служив на самому нулі.

Олександр дуже любив племінників, сестру, маму. Прагнув усім допомогти та підтримати, натомість у нього самого завжди все було добре.

10 грудня 2023 року сержант Олександр Жевняк загинув поблизу Новомихайлівки на Донеччині.

Прощання із Героєм відбудеться сьогодні, 18 грудня, о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному. Поховають його у рідному селі Великий Омеляник поряд із могилою батька.

Пресслужба Рівнеради