Олександр Потапчук народився у Рівному 9 квітня 1981 року. Навчався у 12 місцевій школі, а за тим, здобув фах маляра-штукатура в ПТУ №1, відслужив строкову службу в армії. Олександр працював на будівництві, разом із дружиною виховували двох донечок - 19 та 15 років.
 
- Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, вже 25 лютого він пішов у військкомат. Був одним з перших добровольців. Говорив, що інакше просто не може. Сказав просто: А хто піде, як не я? У нас двоє дітей, тож я повинен їх захищати, - пригадує розмову з чоловіком у перші дні великої війни дружина Героя Тетяна.
 
Спершу, Олександр разом із побратимами ніс службу на Білоруському кордоні. А за тим, їх направили у Торецьк, Донецької області. Фактично, вся служба надалі проходила саме на цьому напрямі.
 
- Саша був дуже хорошою, доброю людиною. Завжди веселий, любив пожартувати. Дуже любив дітей та мене, ніколи не відмовляв, якщо комусь потрібна була допомога. І хотів повернутися додому. Іще 19 грудня 2023 року ми з ним розмовляли по відеозв'язку. Він посміхався, мав гарний настрій. Їх от-от мали переводити з Донеччини. Це був останній вихід групи, йшли на три дні - і додому... 20 грудня він зник безвісти, а вже 21-го мені повідомили, - розповідає Тетяна.
 
2 січня 2024 року тіло військовослужбовця знайшли та евакуювали. 42-річний солдат Олександр Потапчук загинув 20 грудня 2023 року від осколків та вибухів внаслідок бойових дій на Донеччині.
 
Прощання із Героєм відбудеться завтра, 5 січня, о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному. Поховають його на кладовищі Нове.

Пресслужба Рівненської міської ради