Другий ранок поспіль Рівне у скорботі: сьогодні прощаємося ще з одним загиблим Героєм

– Потім Андрій змінив чимало робіт, останнім часом працював на будівництвах. Спершу в Рівному, потім за кордоном, а згодом повернувся знову в рідне місто. Коли ж розпочалося повномасштабне вторгнення, Андрій провів дружину та двох синів у Польщу, а сам добровольцем пішов у військкомат. І вже в середині березня розпочав службу в Збройних силах України, – розповідає мама Героя Людмила.

– Спершу Андрій проходив навчання на полігоні, а потім його направили у Одесу, де служив у проти-повітряній обороні. Розповідав, як виїжджали в складі мобільних груп. Це йому подобалося. Ми говорили, як військовий з військовим, звісно були гарні моменти, було і те, що не подобалося. Але це служба, – каже старший брат Героя Павло.

– Його поважали, адже був надзвичайно добрим, веселим, працьовитим. Він мав свою думку та відстоював її. Дуже любив футбол. Сам грав, вболівав за Верес, цікавився новинами клубу – як зіграли, хто тренер – навіть, коли сам вже служив, – розповідає Павло.