Ще без двох Захисників залишилася Україна: сьогодні Рівне проведе їх в останню путь
Опубліковано : Олекса Мирожит
- Тато все життя присвятив Збройним силам України та захисту народу нашої держави. Був гарним керівником, за ним йшли люди. Після закінчення навчання ніс службу у Рівному у військовій службі правопорядку. З часом, займав досить високі посади. А у 2014 році, коли розпочалась антитерористична операція на сході країни, вирушив на службу у гарячі точки. Він був серед тих, хто зумів вивести своїх бійців з Іловайська у 2014 році, - розповідає донька захисника Карина.
- Тато був дуже доброю людиною. Він завжди прагнув усім допомогти, не відмовляв нікому. У нього двоє дітей - я та син від першого шлюбу. Він мав багато друзів, побратимів, всі його знають, як щиру людину. У сім’ї завжди був неймовірно чуйним, люблячим. Він дуже оберігав мою маму, вони дуже кохали один одного, завжди підтримували і дбали. Тато постійно вчив мене чомусь новому, радив обходити конфлікти, не сваритися з іншими. Він мотивував мене, щоб я в жодному разі не опускала руки. Адже у нас в сім’ї всі військові - і він, і мама, і я, тож повинні бути стійкими, - продовжує донька.
- Він відслужив в армії на Київщині, а потім повернувся у рідне селище. Працював на заводі, а коли все почало закриватися, на інших роботах, зокрема на сезонних польових роботах. У 2014 році, коли розпочалась антитерористична операція, ми залишалися у рідному селищі. Жили під обстрілами, але все ж вдома. Кардинально все змінилося у 2022. Тоді я виїхала у Рівне, а Артем залишився вдома. Проте, коли почалась масова евакуація населення, він також приїхав до мене у Рівне, - розповідає мама захисника Тетяна.
- Він мене заспокоїв, що все буде добре. Сказав, що нічого нікому доводити не буде, якщо треба йти служити - він піде. Про службу нічого не розповідав. Я, навіть не знала номер його частини. Говорив завжди, що все добре, що більше знати мені не треба, - продовжує мама.
Джерело: RvNews