Олег Федоров народився 5 жовтня 1974 року у місті Рівне. Після закінчення школи, пішов на строкову службу в армію, був зв'язківцем. Багато років пропрацював у комунальних підприємствах Рівного. Зокрема на Рівнеоблводоканалі, кондуктором на Рівнеелектроавтотранс, а потім працівником з благоустрою Спецкомбінат - ритуальна служба.

- Надзвичайно відповідальна, інтелектуальна людина. Ніколи не відмовляв у допомозі , завжди на нього можна було покластися. Ми всі тіль так про нього і згадуємо. Він мав чудову пам'ять: знав усі мобільні, не забував жодного дня народження. Олег дуже уважно виконував свої обов'язки, нам його дуже не вистачає, - каже колега Героя Ірина.

Батьки Олега давно померли, згодом поховав і брата. Це дуже вплинуло на чоловіка, він закрився, був весь в собі. Оскільки власних дітей не мав, всю турботу та любов віддавав прийомним дочкам, про яких дбав до останнього.

Олег - зовсім не військова людина, але коли у березні 2023 року отримав повістку, навіть на мить не завагався. Надзвичайно відповідальний чоловік лише запитав у колег: Як же я не піду? Хіба ж так можна?.

Відтоді рік прослужив у лавах Збройних сил України.

- Йому було непросто, але чи може бути просто на війні. Намагалися про події, які його оточували, не говорити про телефону. Обставини такі, що краще не треба. Олег дуже хотів повернутися додому. Він неймовірно чекав, коли закінчиться війна, аби приїхати, або хоча б відпустку, щоб можна було повернутись додому, - розповідає двоюрідна сестра Героя Марина.

На жаль, 49-річний старший солдат Олег Федоров повертається додому на щиті. Рівнян загинув під час виконання бойового завдання 28 квітня 2024 року на Луганщині.

Прощання із Героєм відбудеться у понеділок, 6 травня, о 9:00 на майдані Незалежності у Рівному. Поховають його на кладовищі Нове.

Пресслужба Рівнеради