Петро Макарик народився 2 липня 1986 року в селі Олександрія Рівненського району. Тут закінчив Олександрійський ліцей.

«Тато Петра помер у 29 років, тож фактично син весь час ріс лише зі мною. Завжди був поряд, працював разом зі мною – навчався усьому, що я роблю. Так став штукатурити, шпаклювати. Він допомагав мені будувати будинок. Все життя присвятив роботі на будівництві», - розповідає мама Героя Зінаїда Матвіївна.

Петро дуже любив природу і дітей. Дарував безмежну турботу 14-річній донечці від першого шлюбу, а також чотирьом маленьким діткам, які народилися у другому шлюбі. Саме заради них і став до лав Збройних сил України. Петра мобілізували у лютому 2023 року, відтоді служив на Донецькому напрямку.

«Син дуже хотів захистити своїх діток. Він був дуже добрий, не соромився дарувати це добро людям. А ще, завжди відстоював правду та справедливість. Говорив, що боляче бачити те, що відбувається навколо. Але здебільшого старався нічого про службу не розповідати, аби не хвилювати нас», - продовжує мама захисника.

На жаль, 20 червня 2024 року солдат Петро Макарик отримав поранення на Донецькому напрямку. Його госпіталізували, але 22 червня 37-річний захисник помер у лікарні від поранень…

Прощання із Героєм відбудеться сьогодні, 27 червня, о 9.30 на майдані Незалежності у Рівному. Поховають його на кладовищі «Нове».

Пресслужба Рівнеради