Олександр Матеяш народився 11 серпня 1992 року у Квасилові. Закінчив місцеву школу, а за тим опанував фах електрогазозварювальника у Квасилівському професійному ліцеї. Працював за фахом на колишньому цементно-шиферному заводі (нині Волинь-Цемент філії ПРАТ Дікергофф Цемент Україна).

«Саша дуже любив автівки та мотоцикли, гарно розбирався у них, міг відремонтувати. Вправний водій, сам називав себе гонщиком… Хороший хлопець, себе не дасть образити, і за інших міг постояти», - розповідає тато Героя Володимир.

«Він дуже цінував сім’ю, це для нього було найдорожче. Коли Саша отримав повістку в 2024 році, без зайвих вагань чи запитань пішов служити. Прагнув понад усе захистити свою родину. Впертий, завжди добивався свого, якщо мав мету – йшов до неї, справжній чоловік. А ще дуже справедливий», - каже старший брат Героя Анатолій.

Олександр завжди дбав про побратимів, переживав за них. А ще ніколи не перекидав завдання на інших: завжди сам йшов першим на виконання.

«У нашій родині вдома одні дівчата полишалися - всі чоловіки служать, захищають країну… Тому повідомлення були короткі - «все нормально». Для нас це було звично, бо в тих умовах не дуже поговориш, і не завжди є така можливість. Всі це розуміємо, бо всі воюємо - я, старший син, зять, іще одного зятя вже поховали, а тепер Саша…» - каже батько.

32-річний солдат Олександр Матеяш загинув, виконуючи бойове завдання у Курській області російської федерації.

Прощання із Героєм відбудеться завтра, 4 жовтня, о 9.30 на майдані Незалежності у Рівному. Заупокійна служба відбудеться у Свято-Покровському соборі. Поховають захисника на кладовищі села Здовбиця.

Пресслужба Рівнеради