Микола Гудзало народився 21 травня 1980 року в Рівному. Закінчив Рівненський ліцей #13, а за тим здобув фах маляра-штукатура у ВПУ #1. Потім була строкова служба в армії - рятувальником рятувальних робіт у ДСНС України.

Після служби в армії Микола працював оператором екструзійної лінії у фірмі Інтерекопласт, а з 2012 року - комірником у ТОВ Ясен-Поділля.

- Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Микола хотів відразу йти до центру комплектування. Але я його просила зачекати, мама важко хворіла... Тоді він сказав, що залишиться, але, як тільки прийде повістка - піде. Я погодилась, - розповідає дружина Героя Вікторія.

Мобілізували Миколу у березні 2023 року. Він відразу сказав дружині та донці Анні-Марії, що мусить іти захищати країну та їх від ворога.

- Він не довго пробув на полігоні, а потім місяць був на навчанні у Великій Британії. А вже з 1 травня ніс службу на сході нашої країни... - продовжує дружина.

Страшна новина прийшла у родину у червні 2023 року. Командир бойової машини - командир гірсько-штурмового відділення 43-річний солдат Микола Гудзало разом зі своїм підрозділом вийшов на бойове завдання у Бахмутському районі, але відтоді вважався зниклим безвісти.

Дружина і донька до останнього сподівалися і вірили, що він живий і повернеться додому. Та, на жаль... Герой загинув 12 червня 2023 року, лише через рік після обміну тілами його змогли повернути додому.

Андрій Марк народився 18 квітня 1980 року у Рівному. Закінчив Рівненський ліцей #5, а потім ВПУ#1, де здобув фах будівельника. Саме цій справі присвятив усе своє - працював на будівництві, займався ремонтами, вкладанням плитки.

- Андрій служив в армії, був зв'язківцем. У травні 2024 року його мобілізували. Як би його не питали, завжди казав, що все добре, жодних подробиць, ніяких деталей. Єдине, то дуже переживав за свого брата, адже в листопаді буде два роки, як він вважається зниклим безвісти... - розповідає дружина захисника Наталія.

Люблячий чоловік та батько, Андрій завжди дбав про інших більше, ніж про себе. Роботящий, надзвичайно добрий приділяв час рідним і не хотів турбувати їх розповідями про себе.

На жаль, 22 жовтня 2024 року сержант Андрій Марк втратив свідомість у місці дислокації свого підрозділу на Харківщині. На жаль, врятувати його життя медикам не вдалося.

Анатолій Шевчук народився 9 травня 1980 року у селі Чабель на Сарненщині. Коли хлопчику було три роки, родина переїхала до Рівного. Тут навчався у Рівненській гімназії #17, а потім здобув фах бухгалтера у Рівненському професійному ліцеї (колишнє ПТУ #11). Потім була строкова служба в армії.

- Після служби Анатолій підписав контракт зі Збройними силами України. У 2014-2015 роках відслужив півтора роки в зоні проведення антитерористичної операції на сході країни. А коли повернувся, працював слюсарем на Рівнетеплоенерго. Останні роки працював закордоном, а коли розпочалось повномасштабне вторгнення - повернувся і відразу пішов до центру комплектування. Із середини березня 2022 року Анатолій вже захищав нас усіх на фронті, - розповідає сестра Героя Людмила.

Хто як не я - говорив Анатолій рідним, коли став на службу в ЗСУ. Добрий та люблячий чоловік, турботливий батько для сина та доньки, щирий брат та син.

- Для нього інші були завжди важливіше. Про його доброту та відповідальність говорять і колеги брата. Навіть під час служби, коли ми запитували, що йому потрібно, він, як командир, завжди казав: А ви знаєте, скільки у мене хлопців? Він був за людей, - продовжує сестра.

На жаль, 44-річний старший сержант Анатолій Шевчук загинув 20 жовтня 2024 року на Донецькому напрямку під час виконання військового обов'язку.

Прощання із Героями відбудеться сьогодні, 28 жовтня, о 9.30 на майдані Незалежності у Рівному.

Поховають Миколу Гудзало та Андрія Марка на кладовищі Нове, Анатолія Шевчука у селі Карпилівка, де мешкає родина.

Пресслужба Рівнеради