Олександр Поліщук народився 10 жовтня 1982 року у селі Великий Житин. Закінчив місцевий ліцей, а за тим здобув фах вчителя української мови та історії у Рівненському державному гуманітарному університеті.

- Саша останні роки працював на будівництві. Спершу за кордоном, а коли розпочалось повномасштабне вторгнення - в Україні. Він не служив в армії, не мав жодного військового досвіду, але у лютому 2022 добровільно пішов до центру комплектування, щоб захищати своїх рідних та країну. Кілька разів його викликали, проходив медичну комісію, але знову говорили чекати... Він аж нервував з цього приводу. А в листопаді 2023 року отримав свій виклик, - розповідає сестра Героя Антоніна.

Олександр ніс службу на Харківщині, під Куп'янськом втратив чимало побратимів, але не свій бойовий настрій, хоч визнавав - морально щодня ставало важче. Веселий, життєрадісний, товариський та щирий він прагнув повернутися додому з перемогою, адже його так чекали дружина та двоє діток, рідні та друзі.

- Саша отримав поранення в одному з боїв: роздроблена рука, уламки в легені, голові... Тоді його врятували побратими й швидка евакуація. Він проходив лікування, реабілітацію, але ці поранення давали про себе знати. А потім ще й додалась загибель швагра-кума, після чого почав скаржитись на болі в грудях, - продовжує сестра.

На жаль, 19 грудня 2024 року життя 42-річного солдата Олександра Поліщука обірвалося у лікарні на Харківщині.

Прощання із Героєм відбудеться сьогодні, 23 грудня, о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному. Поховають його на кладовищі в рідному селі Великий Житин.

Пресслужба Рівнеради