У Рівненській галереї європейського живопису „Євро-Арт” відбулася науково-мистецька конференція „Генріх Семирадський - життя і картини”.

 

 

Видатний художник народився на Харківщині, значну частину життя прожив у Римі. Гігантські античні полотна митця прикрашають найвідоміші картинні галереї світу, віртуозно передане світло та глибокі античні сюжети вже кілька століть підкорюють серця глядачів. Захід організовано за ініціативи Товариство польської культури ім. Вл. Реймонта (Towarzystwo Kultury Polskiej na Rówieńszczyźnie im Wł St Reymonta). Такі творчі зустрічі з метою популяризацї польського живопису в Україні Владислав Багінський організовує щороку.

 

Генріх Семирадський - видатний польський художник родом з України, представник пізнього монументального академізму кінця XIX ст. Людина глибинних знань, міцних сімейних цінностей, тонких відчуттів та великого таланту. Хист до малювання у Генріха Симерадського проявився дуже рано, тому здобувати освіту хлопця направили до харківської гімназії. Викладачем був Дмитро Безперчий, учень відомого баталіста Карла Брюллова. Після закінчення гімназії батько наполіг на вступі до Харківського університету на фізико-математичний факультет. Генріх змирився, проте ні на день не припиняв малювати. У 1864-му закінчив навчання, захистив дисертацію про інстинкти комах. Та подальшу долю пов’язує лише з мистецтвом і наставник Дмитро Безперчий в усьому підтримував свого вихованця. Згодом Генріху замовляли розписи у храмі Христа Спасителя, запрошували до Варшави, Мюнхена, Рима.

 

 

 

У Римі митець довго жив і написав переважну більшість полотен. Генріх Семирадський відомий полотнами на євангельські тем та сюжети зі стародавньої історії, його картини представлені у найвідоміших музеях світу. На виставці для ознайомлення представили репродукції картин, які найкраще демонструють стиль та віртуозність художника: «Смолоскипи Нерона», «Танець серед мечів», «Фріна на бенкеті Посейдона в Елевсіні», «Христос у домі Марфи та Марії», «Християнська дирцея» та інші роботи. Дослідники кажуть, що російські митці проявляли шовінізм стосовно Генріха: ображали його, називали «чортополохом, який треба викорінити». Академічні живописці бойкотували та цькували майстра. Але справжній талант зберігся в історії мистецтва.