Кліматична конференція в Анталії обговорила Крим
- Опубліковано: Дмитро Коваль
- —
- 19 Листопада, 2026 о 09:48
19.11.2026
10:07:30
Український павільйон на кліматичній конференції ООН COP31 у місті Анталія прийняв панельну дискусію під назвою «Культура в окупації», учасники якої обговорили екологічні руйнування та переслідування кримських татар. Захід висвітлив проблеми, спричинені діями Росії на півострові.
Народна депутатка України Таміла Ташева повідомила, що країна втратила контроль над природоохоронними акваторіями в Криму та басейні Азовського моря, площа яких перевищує 272 гектари. Через російську окупацію українські вчені не мають змоги проводити дослідження у водах Криму, що унеможливлює повну оцінку завданої шкоди.
Парламентарка навела такі приклади екологічних руйнувань:
Ташева також нагадала про загрозу історичним та культурним пам’яткам в Криму через діяльність російської окупаційної влади, зокрема внаслідок «реставраційних робіт» в Ханському палаці та робіт, проведених у стародавньому місті Херсонес.
«Цього року ЮНЕСКО внесло стародавнє місто Херсонес до Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою. Для фіксації змін на цьому об’єкті ЮНЕСКО використала супутникові знімки. Наші партнери могли б допомогти нам відстежувати руйнування, що відбуваються вздовж узбережжя Криму та на території природних заповідників, застосовуючи ті самі інструменти», – сказала Ташева в Анталії.
Член виконавчого комітету Світового конгресу кримських татар від Польщі Недім Усеїнов зазначив, що Росія використовує контроль над інтернетом в окупованому Криму для переслідування кримських татар. Такі випадки він задокументував у доповіді «Чужі у власному домі», яку на початку листопада оприлюднила PEN America.
«Найбільш вражаючий висновок цієї доповіді полягає в тому, що сьогодні в окупованому Криму кримського татарина можуть безпідставно звинуватити в тероризмі через допис, який він опублікував в інтернеті багато років тому, навіть до 2014 року», – сказав Недім Усеїнов.
За його словами, до середини 2017 року підконтрольні Росії мережі повністю замінили українські на півострові. Усеїнов також звернув увагу на блокування кримськотатарських медіа та освітніх матеріалів, через що родинам в окупованому Криму стає складніше навчати дітей рідної мови.
Заступник Постійного представника Президента України в Автономній Республіці Крим Сулейман Мамутов наголосив на тому, яке значення має півострів для корінних народів України і яку роль відвела йому Росія у війні проти України.
«Для нас, корінних народів України, Крим – центр всесвіту. Крим – наш дім. Для Кремля ж Крим був військовим опорним пунктом, плацдармом. У 2022 році ми побачили, для чого цей плацдарм використали, – для спроби стерти Україну з карти», – сказав Мамутов.
За його словами, окупаційна влада демонструє за кордоном кримськотатарські концерти й книжкові ярмарки, аби створити враження, що Росія дбає про права національних меншин. Водночас на півострові тривають незаконні обшуки та переслідування активістів, журналістів і вірян.
Викладачка Анкарського та Карабюкського університетів Юлія Білецька запропонувала зафіксувати свідчення турецьких істориків і реставраторів про те, який вигляд мали кримські пам’ятки до російської окупації та яке значення вони мали. Вона нагадала, що у 2009 році Турецьке агентство зі співробітництва та координації (TİKA) разом з українськими партнерами відреставрувало Зинджирли-медресе поблизу Бахчисарая. Натомість у розташованому неподалік Ханському палаці під час так званої «реставрації», яку проводить Росія, було знищено оригінальні розписи.
«Ці знання є доказом. Вони показують, що Росія руйнує сьогодні. І вони знадобляться завтра, когда Крим повернеться до України і його пам’ятки можна буде по-справжньому відреставрувати», – сказала Білецька. Вона також запропонувала перекладати турецькою мовою доповіді про становище кримських татар в окупації, зокрема такі, як дослідження PEN America, співавтором якого є Недім Усеїнов. Це дало б турецьким студентам, журналістам і науковцям змогу читати ці матеріали рідною мовою. Ще одна пропозиція Білецької полягала у включенні сучасної історії Криму до університетських програм. За її словами, на відділенні української мови та літератури Анкарського університету студенти вже вивчають події в Криму після 2014 року, читають твори кримськотатарських письменників і на заняттях із культури обговорюють, що означає бути корінним народом України. Дискусію модерувала голова правління Медійної ініціативи за права людини Марія Томак. 31-ша Конференція сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (COP31) проходить у турецькій Анталії з 9 по 20 листопада 2026 року за участю представників 197 країн.
Джерело: Укрінформ
16:08, 18 Листопада, 2026
14:29, 18 Листопада, 2026
14:13, 18 Листопада, 2026