мандрівник, дослідник, поліграфіст, дизайнер

Марсіанин. Тягар білої людини

Враження від кіна та роздуми, навіяні ним

31.01.2016 16:43 Джерело: Соціальні мережі
Автор : Борис Явір Іскра

Фото з мережі Інтернет

Пакунок малюка: скільки сімей на Рівненщині цьогоріч його отримали

Кіно розпочинається трагічною подією - місія «Арей» потрапила у бурю, довелося евакуюватися, але вітром змело одного з астронавтів. Він залишився на Марсі, намагається дати собі раду. Драматичний сюжет побудовано на його виживанні та спробах NASA врятувати «марсіанина». Аби знати, чим все завершилося, вартує переглянути. Кіно в 2015 році потрапило під «роздачу» в часі недавнього скандалу, який влаштували актори-негри США - всі номінанти на премію «оскар» є білими. Але білі актори не схилили толерантно голови, а почали огризатися [1], [2]. І правильно - нема причин толерувати чорний расизм. Є причина кожного оцінювати за його талантами, а не кольором шкіри [3].

«Марсіанин» ввійшов до тих знакових кін, які промовляють до нас через мову символів. За останні роки на екрани вийшли доволі файні телестрічки, які прямо чи приховано повертають нас до нехристиянського світогляду переможців (християнський - світогляд жертви), які звеличують геройський чин та піднімають питання місії білої людини - бути кращою в усьому, здобувати нові землі, їх окультурювати та нести світло, розганяючи пітьму. Наприклад, у серіалі «Вікінґи» король одного з англійських королівств відкрито говорить, що захоплюється дохристиянськими богами, які дозволили Риму панувати над чи не всім відомим світом. Подібною філософією просякнуті недавні кіна на скандинавську тематику, яка стала популярною - «Білий вікінґ», «Беовульф», «Вальгалла» та інші. Крім них, є чимало телестрічок у стилі фентезі та фантастики, які нехристиянському (а, фактично, язичницькому) світогляду надають сучасності, при тому оперуючи символами із давнини.

Знаково, що космічна місія у кіні «Марсіанин» називається «Арей» - це і стародавній бог війни (його відповідником є власне назва Марс), і спільнокореневе слово із етнонімом «арії» - світлі, благородні. Усі астронавти - білі. Член місії (арій, ареєць?) залишається у важких умовах планети, на якій начебто нема життя, але, проявивши винахідливість та самодисципліну, на марсіанському ґрунті вирощує собі їжу. Він, фактично, колонізує планету, виборюючи життя. Астронавт не падає духом, а активно займається самоосвітою (він - ботанік, але навчився ремонтувати транспорт та іншу техніку), розвідує нові горизонти. І навіть, коли через зношеність покриття бази, його плантація гине, він не опускає рук, а продовжує шукати шляхи вижити.

Перед собою ми бачимо людину, яка зовсім протилежна сучасним типовим споживачам, безстатевим обивателям, які знають лиш офісну роботу, супермаркет та диван перед телевізором. Ми бачимо білого героя, який здобуває, вдосконалюється, вчиться, йде за небачені іншими горизонти з оптимізмом, з шаленою волею до життя.

Коріння сучасних проблем білої людини слід шукати в тих тенденціях, котрі панують у Європі з приходом так званого ліберального капіталізму і про які писали ще філософи-«пророки» Ніцше і Евола [4]. Відбулася заміна традиційних цінностей на привнесені із семітського середовища з єдиною метою - підкорити «невірних», знищити конкурентів за життєвий простір. Аби опиратися хворобливим тенденціям, потрібно відновити колись панівний культ героя, потрібно підмінене поняття рівності (люди не рівні від природи - ми всі народжуємося з різною статтю, кольором шкіри, очей, волосся тощо) виправити на поняття справедливості (кожному належиться відповідного до його вкладу в сім’ю, рід, суспільство), поняття терпимості (зараз це терпимість до людських пороків, збочень) виправити на терплячості (терплячість у праці над покращенням себе та світу навколо), поняття смиренності виправити на здорове обурення беззаконню та аморальності... Варто виховувати, що більші права тягнуть за собою передусім вищу відповідальність, а не тільки обов’язок. На високому рівні має стояти питання честі, як виховане комплексне відчуття, що справедливо, а що ні, що правильно, а що ні, що гідно, а що ні. Потрібно формувати здорові еліти, аби низи тягнулися до рівня нових якісних духовних, культурних і політичних верхів, які будуть гідним прикладом для наслідування. На усіх рівнях саме здорові, розумні, творчі, сильні, нормальні люди і сім’ї мають мати всезагальну підтримку. Тоді й решта будуть прагнути створювати міцні родини, народжувати здорове потомство, розвивати й вдосконалювати себе. Подібні суспільні моделі себе ефективно показують у деяких країнах світу, зокрема в Японії, Сінґапурі, жителі яких до того ж залишаються вірними своїм предкам-богам [5], [6].

Неси цей гордий Тягар -
Від юності удалечині
Забудеш про легку славу,
Вінки лаврові тані -
Тепер твою змужнілість
І непокірність судьбі
Оцінить гіркий і тверезий
Суд рівних тобі!
© Редьярд Кіплінґ [7]