Міфи «сучасного» землеробства
- Опубліковано: Людмила Марчук
- —
- 3 Березня, 2017 о 10:02
На городах люди зазвичай господарюють хто як: якщо родом із села, то так, як із діда-прадіда господарювали на землі його предки. Якщо ж із міста, то озброюються аграрною літературою та вивчають там премудрощі вирощування тієї чи іншої культури. Однак далеко не завжди ця аграрна інформація дозволяє отримати бажаний результат. Нерідко ми його й повністю втрачаємо (і жаль своєї праці), а родюча земля з роками перестає бути родючою. Чому так?
Пропоную подивитися на міфи, які побутують у нашій свідомості щодо обробітку землі в останні два сторіччя, по-іншому. Не традиційно, а, скоріше, з боку здорового глузду.
Перегляньте також:
- Виставку «Ї» української художниці Оксани Самійленко презентували у Рівному
- Рівне, Нетішин, Здолбунів – Академія «FOX» запрошує до танцю
Міф перший: щоб ґрунт був пухким і м’яким, необхідно двічі на рік глибоко його переорювати.
Чи ставили ви собі коли-небудь питання: «Для чого ми це робимо?». Відповідь тут одна: «Щоб була пухка земля». Але після такого обробітку земля м’яка і пухка до першого дощу. Під час зливи на поверхні ґрунту утворюється шкірочка, яка не дозволяє воді проникати вглиб, утворюються струмки, які вимивають родючий шар грунту в річки та озера. У той же час у лісі скільки б не йшов дощ – ґрунт зволожений, м’який, і ані калюж, ні струмків не утворюється. Хіба що на стежках, де ми втоптали ґрунт!
Дехто заперечить: «Але ж треба якось заорати гній!» Та чи потрібно це робити? У живій природі усе влаштовано гармонійно. Вся органіка потрапляє на поверхню ґрунту, а потім перемішується з ґрунтом за допомогою комах, червів, мікроорганізмів. Ці розпушувачі ґрунту готові працювати і вдень і вночі для збільшення родючості ґрунту вашої земельної ділянки лише за їжу. А коли ви вносите гній із соломою, і плугом перемішуєте це з ґрунтом, то у такий спосіб готуєте матеріал для побудови будинків із саману. Саман – це будматеріал із глиняного ґрунту, висушеного на відкритому повітрі. Залишається лише запросити на толоку сусідів.
Міф другий: без мінеральних добрив урожай буде слабким.
Згадаймо декілька висловів з приводу харчування рослин не з підручника агронома, а зі шкільної програми. Життя на планеті Земля – ВУГЛЕЦЕВЕ. Основний елемент для побудови органічних сполук – вуглець. Так, нашим рослинам необхідний азот, фосфор, калій, магній і т. д. Але ж ці елементи рослина забирає з ґрунту всього 7% від усієї маси рослини, яка виросла у вас на ділянці. Головна проблема – це неспроможність рослин узяти ці мінерали для свого росту. Щоб їх отримати, ці мінерали мають бути розчинені гуміновими кислотами, які утворюються з гумусу. Чим менше гумусний прошарок на поверхні ґрунту, тим менше гумінових кислот у ґрунті!!! Чим більше ми перекопуємо ґрунт, ти менше гумусу на поверхні. За останнє сторіччя у ґрунтах різко зменшилася кількість гумусу!
Міф третій: без отруто-хімікатів неможливо захиститися від шкідників і хвороб.
У природі за кожним травоїдним жучком пантрує хижак, який «контролює» його чисельність. Як тільки знаходяться комахи, які харчуються рослинами, одразу з’являються хижаки, які харчуються цими комахами. Але нам чекати ніколи: ми поспіхом травимо шкідників і хижаків, не задумуючись над тим, що насправді – знищуємо самих себе. Борючись з хворобами рослин, ми лише накопичуємо у овочах хімікати, якими ми їх обробляли. А варто були б пригадати предківські методи. От, скажімо, давно забуту настоянку часнику. А вона водночас і шкідників відлякує, і рослин від хвороб захищає. Наші предки використовували цей та інші природні методи. Тож питання із шкідниками і хворобами рослин вирішувалось природним шляхом.
Міф четвертий: щоб зменшити кислотність ґрунту, в нього треба додати вапна.
Справді, кислотність ґрунту при цьому знизиться. Але після внесення вапна декілька разів замість родючого ґрунту ми отримаємо дуже міцний вапняний розчин. А ґрунт стане практично мертвим. У ньому не буде ані мікроорганізмів, ні комах, ні червів.
Зверніть увагу на те, яким самодостатнім є дикий ліс. Його ніхто не копає, не посипає мінеральними добривами, не обробляє отрутохімікатами. У ньому замкнуті усі харчові ланцюги, кипить життя мікроорганізмів, червів, грибів, рослин. У ньому царить гармонія природи, її споконвічна мудрість. Тож бажаю мудрості й вам, коли працюєте на матінці-землі.
Георгій ПОПОВ, м. Рівне
