Напруга у суспільстві щодо процесу мобілізації сягнула небезпечної межі, – Дмитро Лубінець

Напруга у суспільстві щодо процесу мобілізації сягнула небезпечної межі. За останні два роки кількість скарг на дії ТЦК та СП зросла у сотні разів. Про те, чому система дала збій, про корупцію, незаконні затримання та очікування від нових обмінів розповів омбудсман Дмитро Лубінець в інтерв’ю «Українській правді».

Збій системи: «план» замість якості

Головною причиною нинішньої кризи в мобілізаційному процесі Дмитро Лубінець називає кардинальну зміну філософії призову, яка відбулася ще у 2022 році за попереднього керівництва Міністерства оборони. Замість того, щоб шукати додаткові стимули та аргументацію для залучення добровольців, було прийнято «просте», але хибне рішення – встановити жорсткі кількісні плани.

«Замість цього було прийнято на мій погляд чергове просте рішення: “Давайте поставимо план, що нам треба збирати приблизно 30 000 громадян України в місяць на території всієї України”. Більше того, нікого не цікавило, які це люди. Саме головне – от поставити план», – наголошує Лубінець. 

Такий підхід, за словами омбудсмана, призвів до появи такого явища, як тотальна корупція. Система почала працювати за принципом: «забирати всіх підряд», відпускаючи тих, хто мав «фінансовий аргумент», і мобілізуючи хворих, вікових та непридатних до служби, аби лише виконати поставлену норму.

«Бусифікація» та місця несвободи: чи є межа свавіллю?

Найбільш гострою проблемою залишається силова мобілізація. Дії груп людей у військовій формі без розпізнавальних знаків, які серед білого дня силоміць заштовхують чоловіків у мікроавтобуси, омбудсман прирівнює до злочинів.

«Це військовослужбовці ТЦК СП, як потім виявляється, чи це ОПГ? На мій погляд, кожен, хто з них приймав участь в подібному силовому затриманні людини… вони всі скоїли кримінальне правопорушення», – обурюється Лубінець.

Він підкреслює, що наразі приміщення ТЦК перетворилися на своєрідні «місця несвободи». Людей затримують без юридичних підстав, відбирають телефони та утримують по кілька діб без можливості зв’язатися з рідними.

Ще більшою проблемою є юридична неврегульованість дій працівників ТЦК. За словами Лубінця, досі не існує відповідної урядової постанови, яка б чітко регламентувала їхню роботу всередині приміщень центрів комплектування. Проте це не дає їм права порушувати закон.

«Ніхто не може затримати людину довше ніж на три години. Якщо ви затримуєте довше – складайте протокол про адміністративне затримання. Це передбачено», – нагадує уповноважений.

Про обміни та особисте

Торкаючись теми обміну полоненими, Дмитро Лубінець висловив стриманий оптимізм, натякнувши на можливі позитивні зрушення найближчим часом.

«Дайте будь ласка трохи часу, і от наступні обміни, наші пропозиції покажуть в тому числі зрушення в позитивну сторону по напрямку повернення оборонців Маріуполя», – повідомив омбудсман.

Відповів Дмитро Лубінець і на закиди щодо того, де під час війни перебувають діти посадовців. Він запевнив, що його син навчається в Україні на бюджеті, закінчує військову кафедру і планує пов’язати своє життя з правоохоронними органами, дотичними до Збройних Сил.

«Діти Лубінця вчились, вчаться і залишаються, і будуть залишатись в Україні. Ми віримо в цю державу», – підсумував уповноважений з прав людини.

Ситуація навколо мобілізації та дотримання прав людини під час війни вимагає негайного перегляду підходів з боку держави. Відвертий діалог із суспільством, суворе дотримання закону всіма сторонами та відмова від гонитви за «показниками» є єдиним шляхом до збереження внутрішньої єдності. Адже саме законність, повага до громадян та стійкість Сил оборони залишаються фундаментом, на якому тримається країна та виборюється її перемога.
Повне інтерв’ю дивитися тут: https://www.youtube.com/watch?v=1eXKWz5vFEw

Останні новини: