До редакції  звернулися рівнянки, які були невдоволені умовами перебування у пологовому будинку Рівненської міськради. Жінки стверджують, що в тих умовах, які надаються, неможливо народжувати.

Для обговорення обрали інтернет-майданчик в одній із спільнот. З проблемою звернулася Людмила Макеєва. Рівнянка зазначила, що мами хочуть простимулювати міську владу, взяти до уваги питання та, можливо, посприяти у ремонті:

До журналістів звернулися й інші мами, в яких назбиралося чимало скарг. Рівнянки згадують і перинатальний центр, розташований в центрі міста. Там умови кращі, адже кошти надходять з обласного бюджету. Про це й казав під час нашої розмови головний лікар пологового будинку Сергій Сулімовський, про що трохи пізніше.

Спочатку наведемо декілька скарг від рівнянок. Переважно жінки невдоволені умовами перебування у палатах. Дехто обирав платні палати. Проте, кажуть, і там важко перебувати. Тому через журналістів, вирішили висловити свої побажання:

Наталія Матвійчук: Перевели в платну палату, а там душова кабіна скотчем склеєна до кучі. Двері взагалі не відкриваються. Води гарячої не було, бо були святкові дні. Ліжко (якщо це так можна назвати), на якому спав чоловік, дуже скрипіло. На нього страшно було лягати, бо воно розвалюється. В палаті стоять пластикові вікна, а коли надворі йшов дощ, то жалюзі ходором ходили. Я спала в капюшоні. Дитину накривали рушниками, одіялками, щоб голову не просквозило. Чого вартує зовнішній вигляд єдиного міського пологового будинку - плитка обвалюється і багато разів падала мало не на голови персоналу і відвідувачів. Лікарі і весь персонал там хороший. Дати їм би нормальні умови праці і пологовий будинок став би зразковим!

Інна Катеринчик: В 2012 році народила синочка. Умови жахливі. Стеля лущиться, про ліжка я взагалі мовчу. Підлога – жах. Добре хоч вікна поставили. Кран на холодну воду не був зроблений. Я лежала 3 дні і за ті дні ніхто за них не взявся. А в серпні 2015 р родила донечку, то нічого не змінилося. Хотілося б, щоб зробили ремонт – поставили нові ліжка і застелили новий лінолеум. А тоді можна за третім дитятком їхати.

Ганна: На збереженні, коли лежала на Мірющенка на третьому поверсі, то там все добре. А ось коли дійшла справа до родів, то мене прийняли на перший поверх. Березень місяць, старі вікна з яких дує, старі совдеповські ліжка, які під тобою прогинаються. З того ліжка важко встати чи перевернутися. То це ще квіточки - вечорами, коли виключаєш світло, починають бігати таргани. Дівчата, що зі мною лежали, почали їх чавити, а на ранок показували їх прибиральницям. На що ті відповіли "Поки вас не було, їх не було".

Коли я народила, то мене перевели в 17-ту палату на першому поверсі. Це був жах. Знову совдеповське ліжко. Таке відчуття що на них лежали жінки, які народжували в 90-х. І це називається стерильність? Зрозуміла одне: народжувати на Мірющенка більш не буду.

Олеся Тархова: Я народжувала у новорічну ніч, на першому поверсі. Все добре. Єдине зауваження – брали ми платну палату, на першому поверсі, 8-ий номер. Палата виявилася холодною. Мені чоловік привозив із дому камін, і телевізор сам підключав, і лампу у бра самі вкручували. Так питання у тому за що платили 700 грн. за 3 неповних дні? До речі, медикаменти я всі свої мала. Все решта добре – маю на увазі лікарів та акушерів.

Катерина Кулакевич: Я лежала там два роки тому. Палата була на дві людини. Майже всі палати майже повнi. Вагiтним хочеться часто в туалет, особливо на останнix термiнах. Через кожнi пiвгодини бiгти в туалет i чекати в черзі - це жах. Окрім цього в палатi було дуже холодно. Я лежала у вереснi. Вiкна дерев`янi, були протяги. Я заxворiла.

Ірина Жива: Нашій малечі вже майже 5 місяців, а мене до сих пір бере жах, коли я згадую тих два дні, які провела на Мірющенка. Після пологів, коли найважче, як мені здавалося позаду, нас з дитиною перевели в палату. І тут я зрозуміла, що помилялася. Найтяжчим було провести два дні у тій комірці, яку вони називають палатою для породіль. Палати ну дуже маленькі і явно розраховані на одну матір з дитиною, а нас туди впихнули (в буквальному значенні цього слова) вдвох. Умови просто жахливі: старі меблі, які віджили своє. У моєї сусідки ліжко розвалювалося і жахливо скрипіло від кожного її руху, а матрац прогинався майже до самої підлоги, не говорячи вже про самі матраци, які всі були в плямах. В мене ж навпаки ліжко було дуже високе і мені після родів було дуже важко туди вилазити. Тумбочка для особистих речей була лише одна на двох, хоча це і не дивно – друга там би і не помістилася, тому речі були постійно в сумці, що було дуже незручно. А найжахливішим було для мене те, що люльки для немовлят стояли біля дверей. Моя донечка була з краю і кожен раз, коли хтось заходив в палату, бив дверима об дитячу люльку, тому я була змушена забрати дитинку до себе на ліжко. Це було дуже незручно і за два дні я майже не поспала. Повна антисанітарія – шторка в душ вся в грибку, вологе прибирання роблять тряпками, які потрібно давно викинути, прибиральниці не міняють воду коли миють підлоги. Персонал не дуже привітний: медсестрам байдуже на тебе і твої проблеми. Знаєте після такого ти задумуєшся про пологи вдома. Особисто я не хочу туди більше повертатися. І справа не лише в ремонті, а й у відношенні до людей.

Питання насправді складне. Чому умови в лікувальних закладах не подобаються пацієнтам висвітлювалося давно. Як відомо, місцеві бюджети, незважаючи на оголошену децентралізацію, сильно залежать від державних дотацій, які, як відомо, в цьому році на охорону здоров’я і так скоротять. Тому в цій ситуації лікувальним закладам радше доводиться шукати альтернативні джерела фінансування. Вони їх знаходять – через благодійні внески.

Лікарі завжди бідкаються, що не мають достатньо коштів для облаштування якісних умов. Тому в медзакладах існують такі форми допомоги як благодійні внески. Разом з тим, виникає питання щодо звітності витрат цих коштів. Більшість фондів створені нинішніми, колишніми працівниками медичних закладів, або людьми, які пов’язані із галуззю охорони здоров’я.

Водночас з міської казни хоч не в недостатній кількості, але виділяються кошти. Журналіст  надіслав в міську раду інформаційний запит, щоб дізнатися, скільки коштів отримав пологовий будинок Рівненської міської ради з бюджету. Згідно отриманих даних, за 2014 рік з місцевого фонду бюджету пологовому будинку надійшло 19 712, 2 тис грн., а за 2015 – 25 432, 6 тис. грн.

У розмові із журналістом головний лікар пологового Сергій Сулімовський спершу сказав, що не знає про які виділені 19 мільйонів йде мова. Потім він повів до головного бухгалтера закладу:

- Зараз підемо у бухгалтерію і вам скажуть, скільки держава виділила грошей. Причому на ліжка, на утеплення вікон, на ремонт фасаду (ви бачили який фасад?), на облаштування палат гроші не виділяли, - каже Сергій Сулімовський. – Всі ремонти, які ми робимо, - це завдяки фонду «Допомога і підтримка». Є в нас такий благодійний фонд. Наприклад, ліжка – це гуманітарна допомога з Німеччини, Голландії…

Стосовно скарг. Ви ж розумієте, що в Інтернеті можна написати будь-що. Це не скарги, це міркування людей в Інтернеті. Реальна скарга – це якщо вона надходить до мене, до управління, або ще вище.

Далі Сергій Сулімовський повів до головного бухгалтера Олесі Камінської.

Вона надала журналісту звітності за 2014-ий та 2015-ий роки, згідно яких за минулий рік пологовий будинок Рівненської міської ради отримав з міського бюджету 25 млн. 442 грн., з них витратили: 

• на зарплати – 15 млн 401 тис грн.,
• 5 млн 546 тис – нарахування на оплату праці,
• 200 тис – видатки на бензин,
• 620 тис – медикаменти,
• 170 тис – продукти харчування (на одну людину в день виходить всього 2 грн),
• 234, 5 тис грн – послуги з ремонту ліфтів, вивіз сміття, інші види ремонтів,
• 2 млн 517 тис – оплата опалення,
• 111 тис – оплата водопостачання,
• 640 тис – оплата електроенергії.

За 2014 рік, згідно наданих головним бухгалтером звітів, пологовий будинок отримав 19 млн 865 тис грн. – з них витратили:

• 12 млн 305 тис – зарплата працівників,
• 4 млн 458 тис – нарахування на оплату праці,
• 153 тис – бензин,
• 130 тис – продукти харчування,
• 258, 8 тис - медикаменти,
• 149, 2 тис грн – послуги з ремонту ліфтів, вивозу сміття тощо (не комунальні послуги),
• 1 млн 781, 5 тис грн. – теплопостачання,
• 135 тис – водопостачання,
• 494 тис – електропостачання. Крім того в 2014 році було виділено 1 млн 601 тисячі та використано 1 млн 598 тисячі на закупівлю обладнання.

Розмова зайшла за благодійні внески, які як запевнив головний лікар пологового будинку, рівняни дають добровільно. Зокрема пологовий будинок Рівненської міської ради співпрацює з БФ «Допомога та підтримка».

- Ми беремо платежі з іноземців, адже так затверджено постановою Кабінету міністрів. А фонд «Допомога та підтримка» нам допомагає, ми з ним співпрацюємо. За їхньої підтримки ми отримували гроші на харчування та медикаменти, - каже Сергій Сулімовський.

Фонд «Допомога та підтримка» не раз потрапляв в поле зору журналістів. Як вдалося з’ясувати, організація зареєстрована у 2004 році, уповноваженою особою є Михайло Стичишин – багаторічний начальник міського управління охорони здоров’я, засновником – Ірина Новак — начальник відділу бухгалтерського обліку управління охорони здоров’я виконавчого комітету Рівненської міської ради.

Керівниками цього фонду у різні часи, окрім Михайла Стичишина, також були Алла Кузь (головний спеціаліст Управління охорони здоров’я виконавчого комітету Рівненської міської ради) та Тетяна Друзюк (заступник начальника відділу бухгалтерського обліку управління охорони здоров’я виконавчого комітету Рівненської міськради).

Незважаючи на те, що засновником фонду є Ірина Новак, кінцевим бенефіціарним власником є, знову ж таки, Михайло Стичишин, повідомляє "ГромадськеТБ. Полтава". 

На фото Михайло Стичишин

З 1 липня 2015 року пан Стичишин є головою правління та керівником БФ «Допомога і підтримка». Цю керівну посаду він також обіймав у 2004-2005 роках, коли був держслужбовцем. Заснований благодійний фонд у березні 2004 році. 

Цей фонд співпрацює зі всіма міськими медичиними закладами - зокрема з Центральною міською лікарнею м. Рівне, Рівненською обласною стоматологічною клінікою, Поліклінікою № 2 та іншими. 

Адреса, за якою розміщується фонд, – та ж сама, що й в управління охорони здоров’я – приміщення Поліклініки № 2, на вул. Драгоманова, 7. Журналісти домовився про зустріч з представниками фонду «Допомога та підтримка», щоб дізнатися, скільки було виділено пологовому будинку за час такої співпраці.

Як запевняє головлікар пологового, співпраця з благодійним фондом є вимушеною, адже грошей, які виділяє влада, не вистачає. Про це кажуть і його колеги, переконуючи, що фінансування медичних закладів є недостатнім, а така співпраця певним чином допомагає. Але як було зазначено, більшість фондів було створено людьми, пов’язаними з охороною здоров’я. 

Журналіст попередньо домовився про зустріч за телефоном вказаним в Інтернеті – 43-80-86, який виявився також робочим телефоном пана Стичишина (нині заступника головного лікаря міської поліклініки №2). На телефонні дзвінки відповідав Михайло Стичишин. 

Оскільки кінцевий бенефіціарний власник фонду «Допомога та підтримки» пішов на лікарняний (саме в той день, коли дзвонив журналіст), спілкування мало відбутися з Оксаною Мельник, яка також працює бухгалтером у другій міській поліклініці, на Драгоманова, 7.

На дверях при вході у довідкове бюро вивішений напис - "Тут працює представник благодійного фонду "Допомога і підтримка"

Як вже зазначалося, в цьому ж приміщенні знаходиться і міське управління охорони здоров’я. Тут також працює бухгалтер управління Ірина Новак, яка є засновником організації. Пані Новак пояснила, що на час утворення вона дійсно була засновником, але наразі не має стосунку до фонду.

Спершу журналіст пішов до приміщення, де знаходиться довідкове бюро. Запитав - як знайти представника цього фонду. Працівниця поліклініки, яка як виявилося також працює на цей фонд, порадила йти до бухгалтерії, до кабінету 105.

Прийшовши туди, журналіст нікого не застав. Через 15 хвилин прийшла працівниця бухгалтерії та повідомила, що Оксани Мельник сьогодні не буде. Після чого журналіст знову пішов до довідкового бюро, де сказали, що без дозволу головного лікаря Олега Шрама такі питання не вирішують.

Олег Шрам повідомив, що благодійна організація «Допомога та підтримка» орендує приміщення у другій поліклініці, як і управління охорони здоров’я. Почав говорити, яким чином відбувається збір коштів у його закладі – шляхом пропонування немісцевим пацієнтам сплати грошей через термінал, або у касу готівкою у тому самому бюро на першому поверсі, де видають відповідний чек. 

Також головний лікар другої поліклініки повідомив, що благодійний фонд «Допомога і підтримка» співпрацює з усіма міськими медичними закладами, - з деякими, як от Поліклініка № 2, з дати заснування, тобто більше десяти років. У всіх закладах надається один і той самий рахунок - для сплави у фонд. 

Олег Шрам сказав, що представників фонду можна зустріти кожного дня, але, з його слів, лише протягом години – з 15 до 16-ої, коли отримують реквізити з благодійних внесків.

Яким чином можна поспілкуватися тоді з працівниками благодійної організації, запитав журналіст в головного лікаря. На що той відповів, що організація йому не підзвітна.

Крім того він зазначив, що у фонді працює дві його працівниці. А як же бухгалтер Оксана Мельник – питає журналіст. Оксана Мельник працює по договору, відповідає лікар.

- Тоді, виходить три працівниці, - виправляє журналіст.

- Так, три, - погоджується Олег Шрам.

Потім журналіст  направився до Ірини Новак, яка як вже зазначалося, була засновником фонду. Вона запевнила, що не має стосунку до організації, а просто на той час поставила свій підпис.

Фото www.rouoz.gov.ua Ірина Новак справа

Зрештою в бухгалтерії міського управління охорони здоров’я надали дані щодо отриманих пологовим будинком Рівненської міської ради усіх благодійних коштів, в тому числі гуманітарної допомоги з-за кордону.

Згідно наданих даних благодійні внески для пологового будинку у 2014 році склали:

- планування – 1 млн 099 тис 567, 70 грн

- надійшло –    1 млн 086 тис 126. 94 грн

- витрачено –   1 млн 099 тис 567, 70 грн

За 2015–ий рік:

- затверджено у плануванні – 863 тис 126, 02 грн

- надійшло – 863 тис 126, 07 грн. 

Потім Ірина Новак зателефонувала до головного бухгалтера пологового будинку Олесі Камінської та запитала звіт коштів, які надійшли з БФ «Допомога і підтримка».

Згідно наданих у пологовому будинку Рівненської міської ради даних, закладпротягом 2013 року отримав від фонду:  медикаментів, товарів медичного призначення на суму 642, 1 тис грн., мед. апаратуру на суму 51,3 тис грн., продукти харчування на суму 8, 3 тис грн., надано благодійної допомоги для забезпечення належних умов надання медичної допомоги на суму 338, 6 тис грн.

Протягом 2014 року: медикаментів, товарів медичного призначення на суму 552, 2 тисячі грн., медичної апаратури – 8, 9 тис, продукти харчування – 17, 8 тис, надано благодійної допомоги для забезпечення належних умов на суму 483, 5 тис.

Протягом 2015 року – медикаментів, товарів медичного призначення – 121, 5 тис грн., мед. апаратури – 142, 8 тис грн., продукти харчування - 32, 6 тис грн., надано благодійної допомоги для забезпечення належних умов на суму 536, 1 тис грн.

Також зазначається, що пологовий будинок РМР співпрацює з цією благодійною організацією з 2004 року. 

Вже пізніше вдалося поспілкуватися з кінцевим бенефіціарним власником благодійного фонду "Допомога і підтримка" Михайлом Стичишин. Зокрема він розповів, що щомісячні звіти контролює він, а працівниці фонду, які поєднують посади у медичних закладах, звітуються перед ним та головними лікарями. За словами Михайла Стичишина, медики працюють у фонді на договірних умовах - вони отримують від організації певні гроші, але наразі конкретну суму він сказати не може. 

Виникає логічне питання - чи контролюються формовані фондом звіти якоюсь структурою? Пан Стичишин запевняє, що так - прокуратурою, а також головними лікарями. 

Втім, за коштами на рахунку БФ "Допомога і підтримка" знову ж таки стежить Михайло Стичишин. 

Разом з тим, як зазначають журналісти Громадське. Полтава, дуже важко простежити, чи дійсно благодійні внески знаходять свого адресата, попри представлені звіти. Навіть із оприлюднених звітів неможливо встановити, чи проводився тендер на закупівлю обладнання, медикаментів, матеріалів тощо. Ніхто не може дати гарантії, що, наприклад, закуплене обладнання відповідало його реальній вартості. На кожній ланці, через яку проходить потік доброчинних коштів, існує ризик виникнення корупційної складової. Після низки журналістських розслідувань, можна припустити, що значна частина благодійних внесків «губиться» ще в кабінетах лікарів, яким пацієнти сплачують гроші прямо в руки.

Громадян застерігають, що платити лікарям можна в тому разі, якщо медична послуга віднесена до переліку платних відповідним нормативно-правовим актом, або ж якщо є бажання допомогти лікарні. У будь-якому разі, оплата має здійснюватися виключно через касу, бухгалтерію або банківський термінал. Обов’язково має бути квитанція про здійснення платежу. Якщо ж медпрацівник бере гроші прямо в руки – це достатня підстава для того, аби звернутися в правоохоронні органи.

Умови перебування у пологовому будинку: 

Що стосується умов перебування пацієнток, то головний лікар пологового будинку розповів, що дійсно проблеми існують – з тим самим фасадом. Адже в приміщенні не було проведено жодного капітального ремонту за 25 років, зазначив медик.

Зі свого боку Сергій Сулімовський провів оглядини палат та відділень пологового будинку, аби журналіст мав змогу переконатися, в яких умовах перебувають породіллі. На противагу рівнянкам, які заявили про свої чималі зауваження, у медичному закладі не знайшлося жодної пацієнтки, яка б мала якусь скаргу. Можливо, на їхню думку повпливала присутність преси, а, можливо, головного лікаря, проте всі в один голос казали, що у закладі їм подобається.

Наталія: Я тут перебуваю третій тиждень. Усіма умовами задоволена. Хороший медперсонал.

Вікторія: Досить непогані умови. Хороше ставлення. Харчування задовільне.

Мирослава: Я тут другий день. Все подобається. Тепло, хороше ставлення лікарів. Поки що зауважень немає.

Сергій Сулімовський розповідає, що вже в цьому році з міського бюджету додатково мають виділити 900 тисяч, які, за його словами, мають піти на утеплення.

Оксана: Я вже тут дві доби. Комфортно. Я вже вдруге тут. Народжувала у 2014-році. Трохи було б тепліше, а так все добре.

Марина: Оформили швидко. Зайвих запитань не ставили. Все сподобалося. Хороші медсестри.

- Це все гуманітарна допомога, - показує Сергій Сулімовський ліжка в одному із приміщень.

Далі йдемо дивитися на денний стаціонар, який було відкрито в позаминулому році, кошти на який, до речі, виділила міська влада.

Таким чином, лікарні у Рівному дуже залежні від державного фінансування. А оскільки його немає у повній мірі, то лікарі скаржаться, що змушені звертатися до допомоги благодійних організацій. Проте знову ж таки не зайве буде нагадати, що платити, а лікарям брати готівку в руки забороняється. Про це мають пам`ятати як пацієнти, так і медики.