Як доброволець Олександр опанував реактивну артилерію
- Опубліковано: Дмитро Коваль
- —
- 14 Листопада, 2026 о 08:48
Колишній власник меблевого цеху на ім’я Олександр добровільно вступив до лав 128-ї бригади територіальної оборони, де пройшов шлях від піхотинця під обстрілами до командира артилерійського розрахунку, опанувавши реактивну артилерію.
Меблевий цех, перші дні війни та побут на позиціях
До початку повномасштабного вторгнення чоловік залишив найману роботу та разом із товаришами організував невелике підприємство у звичайному гаражі. Бізнес розвивався стрімко, але російський напад перекреслив усі плани. У перші дні добровольцям видали зброю без жодної попередньої підготовки, і після короткого ознайомлення бійці вирушили на передову. Олександр разом із побратимами утримував лісосмуги на Донеччині, де ворожий вогонь із мінометів, артилерії та ракет не вщухав ані на хвилину. Одного разу, повернувшись із бойових позицій, військовий вирішив скористатися вуличним душем, коли почався обстріл із систем «Град». Перебуваючи в мильній піні, він побіг до укриття, стрибнув у яму, а товариші жартували, чи очікувати його появи після другої чи третьої ракети.
Перегляньте також:
Створення саморобних установок та навчання
Пережите переконало бійця у потребі сильнішої вогневої підтримки. Першим етапом стала вантажівка від Дніпровської міської ради зі спареною зенітною кулеметною установкою. Для тренувань стрільби по повітряних цілях придбали повітряний змій. Згодом з’явився «Партизан», створений із пікапа та труб підбитого російського «Града». Для налаштування системи довелося звертатися до фахівців за вивірками.
- Отримання вантажівки від міської ради
- Тестування стрільби по повітряному змію
- Збирання саморобної установки «Партизан»
- Звернення до експертів для вивірки обладнання
Перехід до професійної артилерії
Згодом команду відправили на навчання, де військовий вперше побачив бусоль. Після повернення на захисників чекали дві справжні ракетні машини. Зараз боєць очолює артилерійський розрахунок і забезпечує вогневу підтримку піхоті. Олександр розповідає про зміни у забезпеченні підрозділу:
- На початку служби видавали автомат і три рожки
- Тепер підрозділ володіє справжньою військовою потугою
- Повний залп викликає відчуття, коли аж мурахи по тілу
Попри досягнутий досвід та нові обов’язки, найбільшим бажанням артилериста залишається повернення додому до сім’ї, адже рідні практично не бачать його та просять повернутися.
Джерело: АрміяInform
