Житель Сухівців розповів, як у нього в дворі загинув відомий повстанець
- Опубліковано: Семен Палій
- —
- 25 Листопада, 2015 о 09:32
.jpg)
Житель села Сухівці Рівненського району Анатолій Стацюк розповів, як його батько, матір та брат допомогли Нілу Хасевичу та як карателям його здав свій же українець. Про це він розповів під час заходу, організованого в стінах обласної бібліотеки для молоді з нагоди 110-ї річниці з дня народження повстанського художника-графіка, інформує кореспондент ERVE.UA.
Анатолій Стацюк розповів, що Ніл Хасевич з охоронцями прийшли до обійстя його батьків на хуторі неподалік Сухівців у 1949-му році. Сам Анатолій тоді служив у війську, тож уся його розповідь базується на розповідях брата, який таки став очевидцем.
– Ніл Хасевич перед нашою мав чимало криївок на території району. Але як тільки він розумів, що його розкрито або до цього близько – він переїжджав. У 1949-му він постукав до батьків і спитав, чи готові вони допомогти підпільникам. Батько сказав, що він – українець і українця не покине. Криївку вирішили облаштувати під хлівом, вона була не копана, а довбана, двокімнатна, я б сказав, невелика: 2 метра на 1,85. Тяжко їм було, температура в криївці була 8-10 градусів, волога. Батько їм подушки робив, рядна власного виробництва, бо ж матраців, таких, як зараз, не було. Ніл Хасевич був із двома молодими охоронцями. Із їжею теж було не солодко, іноді бувало, що лише чаєм і обходились. Добре, що була корова в нас, то хоч молоком смакували, – розповів Анатолій Стацюк.
Також чоловік зауважив, що повстанський художник був і справді талановитою і сильною духом людиною, адже у криївці усі свої роботи він виконував без денного світла. Загалом у них він пробув до березня 1952-го року. На слід підпільника каральні органи НКВС вийшли через місцевого стукача.
Оперативна група приїхала до батьків Анатолія Стацюка, розвела усіх по різних кімнатах і силою вибивали зізнання, в тому числі й з брата. Підступом вони таки довідались, що на території господарства хтось таки переховується і знайшли криївку.
Понад десяток озброєних карателів оточили господарство і закликали Ніла Хасевича здатись.
– Але на цей заклик Ніл Хасевич відповів, що живими в руки карателів він, як і його охорона, не здадуться. Після цього вони підпалили усі документи, які там були. Зрозуміло, що з криївки почав іти дим і довго вони там знаходитись не могли. Тож через якусь хвилину кожен із них взяв свій пістолет і вистрілив собі у скроню. А нападники ще й гранату кидали. Потім мій батько спустився в криївку і допомагав піднімати тіла на поверхню. НКВСники вивезли їх у село, а ще вкладали в роти трупам цигарки і насміхались, бо вони знали, що Ніл Хасевич не палив. А потім тіла вивезли у невідомому напрямку. Пройшло чимало часу, але мене дивує, чому Україна навіть не спробувала, не намагалась покарати чоловіка, який зрадив і видав місце схованки Ніла Хасевича. А зрадник навіть не переховувався, – зазначив Анатолій Стацюк.
Розповідь чоловіка слухали запрошені у бібліотеку студенти. Декому усе це було цікавим, а дехто віддав перевагу спілкуванню у соцмережах на своєму смартфоні.
Теги: Рівненщина, Сухівці, Ніл Хасевич, Анатолій Стацюк
