Галина Данильчук

Галина Данильчук

Краєзнавець, музейний працівник, вільний журналіст

Пам’ятки Рівного. Свято-Успенська церква

14.06.2017 11:22   Джерело: RvNews
Автор : Галина Данильчук

Свято-Успенська церква у Рівному – пам’ятка архітектури національного значення. Стоїть ця архаїчна дерев’яна церква з дзвіницею на одній із найстаріших вулиць Рівного, що нині носить ім’я Тараса Шевченка. Немов писанка, затиснута кам’яними багатоповерхівками.

null

Церква в ім’я Успіння Пресвятої Богородиці була споруджена у 1756 році на Тютьківському передмісті Рівного коштом парафіян. В народі храм називали Омелянівським, бо вулиця довший час мала саме таку назву – Омелянівська. У 1930-і роки стараннями мешканця вулиці земського гласного Григорія Гнатовича Лукашевича вулицю назвали ім’ям великого українського пророка.

null
 
null

Фото з архіву Рівненського обласного краєзнавчого музею

Спершу церква була вкрита гонтом, мала лише один купол під бляхою і три залізні хрести. Церковне подвір’я було оточене парканом із соснових дощок. Дерев’яний іконостас храму створений у 1784 році.

null
Фото з архіву краєзнавчого музею

За народними переказами у цій церкві молився зі своїми гайдамаками Іван Гонта перед битвою з польською шляхтою.

null
null
null
Фото з архіву краєзнавчого музею м. Рівне

На старій вулиці збереглося декілька дерев’яних хат, які вже пережили не одне десятиріччя. І нині живуть у своїх прадідівських хатах родини корінних мешканців вулиці – Дзіваки, Логвисі, Либаки, Листопади, Кулії, Тарасевичі.

null
Сотник Уманський Іван Гонта

Всі радісні й сумні події їхнього життя були пов’язані зі Свято-Успенською церквою, парафіянами якої вони були. Свого часу вони розповідали мені цікаві подробиці, які торкалися історії цієї церкви.

null
Священик Носаль серед хористів церкви

Так, представники декількох поколінь родини Либаків, яка мешкала неподалік церкви, були у цьому храмі старостами.

null

Згадує Галина Василівна Либак-Пустовіт:

Марко Либак був старостою церкви сорок років і навіть був архієреєм нагороджений. А потім і дід Іван Либак трохи був старостою, і дід Михалко Либак старостував. У цій церкві упала баня і потрібні були великі кошти, щоб її відремонтувати. Спочатку церква була рублена, а коли впала баня, то колоди обшили дошками. Церковна рада вирішила продати шматок поля, що належало церковній громаді, й за ці кошти відремонтували баню та покрили тоді її бляхою…

null
Свято-Успенська церква в 1930-ті роки

У 1960-і роки хотіла влада закрити церкву, бо мали будувати поруч обком партії. То й моя мама Ольга Либак, а ще художник-іконописець Федір Жилінський (члени церковної “двадцятки”) ходили до уповноваженого у справах релігії, щоб відстояти нашу церкву.

null
Свято-Успенська церква у 1950-ті роки

А церковним старостою тоді був Бурачук (він був вчитель математики). За власні кошти він замовляв ікони й дарував їх у церкви. Це він у Львівському архіві знайшов документи й домігся, щоб цю церкву визнали пам’яткою архітектури… Священики нашої церкви жили по вул. Шевченка, 117. А поруч із церквою у будинку № 115 жив диякон  Василь Логвись”.

null
Свято-Успенська церква у 1980-ті роки

Найтепліші й найяскравіші спогади у корінних рівнян про настоятеля Свято-Успенської церкви протоієрея Михайла Носаля (1886 – 1950), який був відомим на Волині травознаєм і цілителем.

null
Парафіяни з вул.Шевченка на Спаса у 1947 р.

Священик Михайло Носаль приїхав до Рівного із Дубна у 1935 році й до кінця життя був настоятелем храму. Сім’я Носалів (а мав він чотирьох дітей) мешкала неподалік церкви у будинку по вул. Шевченка, 117 (знесений декілька років тому).

null
Замок з Успенської церкви

Протоієрей Михаїл добре знав своїх парафіян, допомагав хворим, опікувався дітьми, які залюбки йшли з батюшкою на луги збирати цілюще зілля.

null
Дошка з автографом о. Михаїла Носаля

Священик одночасно був і вчителем слова Божого у рівненських школах. Михайло Андрійович був авторитетним і шанованим в колі місцевої інтелігенції, друкувався в періодичних виданнях, брав участь у виставках лікарських рослин, які організовувались у великих містах Польщі.

null
Парафіяни й хористи зі священиком Носалем. 1940 р.

Помер М. А. Носаль восени 1950 року й був похований на Тютьківському кладовищі. Вже після його смерті за участю його сина Івана Носаля у 1958 році вийшла перша книга «Лікарські рослини і способи їх застосування в народі».

null
Хресний хід з о. Носалем. 1930-ті роки

 

null
Священик Михайло Носаль

У 2001 році поруч з церковною дзвіницею був встановлений пам’ятний знак знаному травознавцю М. А. Носалю. А у 2004 році М. А. Носалю присвоєно звання «Почесний громадянин міста Рівне» (посмертно).

null
Пам'ятний знак о. Михайлу Носалю

 

null
З родиною Носалів у день  відкриття пам'ятного знаку 

Зі спогадів священика храму о. Олексія Грогуля (1923-2015):

"При мені падав хрест на куполі церкви… Дубовий стержень за роки прогнив. Ми зробили залізну арматуру й приварили хреста, зробили розтяжку. Зовнішня ікона «Успіння Богородиці» була написана, коли священиком у церкві був Леонід Малюшкевич. Коли ж проводили ремонт церкви, прийшов до нас уповноважений з питань релігії і звелів, щоб цю ікону зняли. Ми закрили її фанерою. Прийшов час і знову відкрили. Такі були часи…

null
Свято-Успенська церква

Коли ж планували будівництво обкому партії, то все тут міряли, планували прокласти дорогу в напрямку залізничного вокзалу і наш храм знести, бо він начебто заважав будівництву. Тоді знайшлися мудрі люди – інженери, архітектори, які опротестували такі плани.

null
Церковний актив. 1950-ті рр.

Церкву нашу від усякого зла беріг Бог і люди всіляко її відстоювали… Староста Володимир Борачук був учителем, 50 років в Обарові навчав дітей, а жив у Рівному, на вул. Литовській. Був дуже релігійною людиною. Замовляв у художника Жилінського ікони й дарував їх церкві. Замовив портрет Гонти і також почепив його в церкві. Він прожив довге життя».

null
Священик Григорій Коршун

У 1953-1961 рр. настоятелем храму був протоієрей Леонід Малюшкевич, який у 1929 році закінчив Варшавський університет, отримавши ступінь магістра богослов’я, а у 1950-1953 рр. був викладачем Луцької семінарії. У 1961-1975 рр. він був настоятелем Свято-Троїцького храму в с. Басів-Кут.

null
Парафіяни на свято Спаса. Фото 2016 р.

Після закриття у Рівному Свято-Воскресенського собору в 1960-і роки до Свято-Успенської церкви перейшла канцелярія обласного благочинного. Настоятелем церкви став протоієрей Григорій Коршун, колишній викладач Луцької духовної семінарії. Після смерті о. Григорія якийсь час настоятелем був о. Петро Устенчук, пізніше – о. В’ячеслав Стаховський, о. Георгій Сальчук, о. Павло Швець. Із 2003 р. настоятелем храму призначено протоієрея Бориса Логвинчука.

null

null

 
null
Свято-Успенська церква. Акварель О.Бобришева. Фото Галини Данильчук

 


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу rvnews.rv.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: RvNews   9773
Загрузка...