Як рівнянин став вчителювати в Китаї (Інтерв’ю)

18.08.2017 20:43   Джерело: RvNews
Опубліковано : Анастасія Боднарська

У свої неповні 24 роки він вже викладає англійську мову… В Китаї. Рівнянин Олександр Ткачук зайнятися новою справою серйозно вирішив у 2017 році. Бо ж до того працював бухгалтером. У березні цього ж року Олександр офіційно став вчителем англійської мови у тренінг-центрі аж в китайському місті Німбо. Кореспондент RW.NEWS дізнавалася, як же вдалося Олександрові так змінити і «перевернути» своє життя.

null
Китай м. Німбо. Фото, надане інтерв'юером

– Олександре, чому вирішив поїхати саме в Китай?

– Після життя у Сполучених Штатах Америки я планував в Україні не сидіти, бо світ великий і треба ще багато чого побачити. На той момент як я тільки збирався в Китай, мій друг вже рік там працював. Саме він мені з перших вуст розповів, що буде на мене чекати. Я все зважив, обдумав і вирішив, що це хороший шанс, щоб туди поїхати.

null
Китайське житло. Фото О. Ткачука

– Скільки часу ти вже в Піднебесній?

– Приїхав я сюди 2 березня цього року. На роботу мене працевлаштували 3 березня. Працюю майже півроку – трохи більше п’яти місяців. Планую бути тут ще трохи менше року. Тут мені все подобається. Але те, що ти читаєш в Інтернеті, на форумах, чи на тих самих сайтах, де розміщують вакансії про роботу у школах в Китаї – правда частково. Бо про всі «гострі» питання ти дізнаєшся перед вильотом або вже тут.

null
Китай. Краєвид. Фото з альбому О.Ткачука

– Чи задумувався ти раніше про те, аби стати вчителем?

– Я собі інколи в думках прокручував: «От був би я вчителем». А от про те, чи викладав би я іноземну мову – то ні. Ніколи не думав, що буду тут працювати. Чесно, якби мені три роки назад сказали, що я буду працювати вчителем англійської мови та ще й в Китаї – я б сказав, що це якась дурниця. Але після поїздки у 2016 році в Сполучені Штати Америки я зрозумів, що світ, по-перше, не такий великий. Мається на увазі, що «дотягнутися» і поїхати можна будь-куди. Головне – це бажання, навіть, не інтелектуальні здібності, не розум. Тут більше грає роль допитливість. Головне – це не зупинятися, коли ти «впираєшся» в якісь перешкоди, а тільки рухатися вперед.

null
На уроці. Фото з альбому О. Ткачука

– Що треба для того, аби працювати вчителем іноземної мови в Китаї?

– Найперше – це треба велике-велике і сильне бажання, ніяких титанічних складнощів немає. Можливо все – я сам на собі це перевірив. Щоб поїхати в Китай і там працювати, треба знати англійську мову на достойному рівні. Тобто, щоб ти міг себе вільно почувати у мовному середовищі, зміг чомусь навчити і не робив помилок. Також треба, щоб був відсутній акцент. Вимагається хоча б наявність диплому бакалавра і вік старше 22 років.

– А як щодо досвіду роботи?

– Вимагається будь-який досвід роботи з дітьми. Навіть, якщо ти працював репетитором, чи допомагав молодшій сестрі робити англійську мову вдома – це теж тобі на руку, теж схвалюється. Має бути сертифікат, який підтверджує твою кваліфікацію, що ти можеш викладати. Сертифікатів є дуже велика кількість. Щоб отримати такий документ, треба пройти курс та фінальні екзамени. Якщо ти це проходиш успішно – тоді отримуєш сертифікат. Крім того, в особи, яка хоче стати викладачем у Китаї має бути досвід роботи за кордоном чи тривалі подорожі в іноземних країнах. Тим більше, Китай – є випробуванням. Ти це усвідомлюєш саме тут.

null
З вихованцями. Фото з альбому О. Ткачука

– Чи відрізняється китайська школа від української?

– Тут не школярі, це не школа, а приватний тренінг-центр іноземних мов. Це не є державна установа – це трохи інший формат. В мене зараз в середньому до 20 уроків на тиждень, саме фізичних годин. Тобто, не так як в українських школах – 45. До мене приходять і дітки трьохрічні і такі, яким по 12 років. Тобто в мене є різні класи. В класах йде поділ від 3 до 6 років, і ці групи між собою поділяються ще на менші. Інша ж група – від 6 до 12, від 12 і 18 та від 18 і більше. Якщо діти до 6 років, то в них два уроки по годині в тиждень, але в різні дні. Якщо це діти від 6 до 12 років, то в них два уроки по годині в один день з невеликою перервою. Це, наприклад, на вихідних.

– Чи є відкриті уроки чи батьківські збори у вашому тренінг-центрі?

– Тут конкретно люди платять чималі гроші, щоб їхні діти вивчали англійську мову саме з носіями мови. Щоб не було цього китайського акценту. Можна сказати, тут, окрім викладання, є поняття «покупець і надавач послуг», тобто вони бачать, за що гроші платять. В нас передбачено протягом курсу, який триває 8 місяців, чотири відкритих уроки.

Мета відкритих уроків – це продемонструвати те, що їхні діти вивчили, як діти можуть між собою гратися, взаємодіяти, використовуючи лише англійську мову. В нас заборонено спілкуватися між собою китайською. Нема такого поняття, що якщо не знаєш як пояснити англійською, то сказав китайською. Це все треба правильно піднести, щоб батькам сподобалося. Також передбачено проведення двох батьківських зборів. По кожному учню готуєш звіт, де вказуєш на його успіхи і де в нього є складнощі.

null
Чайні плантації. Фото з альбому О.Ткачука

– Який для тебе Китай загалом?

– Китай – це вже є випробування. Зі слів, розповідей чи фото ти цього не зрозумієш. Це інша країна, інша культура. Це все треба випробувати на собі, щоб зрозуміти.

– Дякую за розмову, успіхів в подальшій роботі!

 


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу [email protected] Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: RvNews   1451