Діючі медичні установи в області реструктуризують і перепрофілюють та утворять госпітальні округи. Чого від цієї реформи чекати? Які плюси і ризики? Передусім, що це таке – госпітальний округ?

– Госпітальний округ – це організація такого простору, який забезпечує повний набір послуг вторинної медицини і в якому є біля 20 лікарень, які спеціалізуються на тому, щоб навантаження на лікарів було нормативним. При цьому зростає якість, щоб можна було сконцентрувати апаратуру, обладнання, хороших лікарів. І це набагато здешевлює вартість надання одиниці послуг, – пояснив Юрій Ганущак, директор ГО «Інститут розвитку територій», який нещодавно виступав перед представниками об’єднаних територіальних громад Рівненщини.

Юрій Ганущак. Фото з мережі Інтернет

Як бачимо, децентралізація дійшла і до медицини. У цьому питанні Юрій Ганущак переконаний, що наша область порівняно з іншими регіонами вже виграла, бо однією із перших визначила і подала на затвердження межі госпітальних округів.

Як повідомив ТК «Сфера» начальник управління охорони здоров’я Юрій Осіпчук, – на Рівненщині планують сформувати три округи: Рівненський, Сарненський та Дубенський.

– У нас в Рівному все більш-менш зрозуміло. Рівне – це південно-західна частина і північна. Північна, зрозуміло, що місто Сарни і логістично, і територіально найкраще знаходиться по відношенню до всіх населених пунктів. Було прийнято рішення – ще Дубенський округ. Одне з причин, чому рішення було прийнято, Дубно знаходиться в притрасовій зоні, – пояснює Юрій Осіпчук.

Юрій Осіпчук. Фото з мережі Інтернет

Тепер Рівненська область має право в числі перших отримати кошти не лише на оновлення медичних закладів, а й додаткові кошти на ремонт та будівництво доріг, – запевнив Ганущак.

Еексперт пояснив, яким чином будуть формуватися ради госпітальних округів та в який спосіб місцеві ради будуть розподіляти кошти між медичними закладами.

Завдання цієї реформи розвернути вектор діяльності медицини на 360 градусів, щоб у рамках євроінтеграції довести українські стандарти до європейських.

Нині вже запроваджено процес стратегічного планування розвитку системи із залученням усіх зацікавлених сторін, планування заходів на національному, регіональному та місцевому рівнях.

Внаслідок цієї реформи лікарня може перестати бути універсальною. Проте начальник управління охорони здоров’я Юрій Осіпчук наголошує, що медзаклади під час перепрофілювання не повинні закриватися: мають тільки розумно розподілятися їх обов’язки та функції.

– Ми будемо дивитися, де є потреба в лікарні інтенсивної допомоги, а де потрібна лікарня планового лікування. Але головне – це те, що розпорядження з центру будуть мати рекомендаційний характер. Приймати рішення будуть госпітальні ради на місцях.

Нині МОЗ працює над розробкою нормативної бази, аби втілити задумане в реальне життя. На черзі виготовлення ще близько восьми регуляторних актів: норми навантаження, лікарський формуляр і навіть документ «Маршрут пацієнта». І, звісно, коли все визначиться й оформиться, то на проведення реформи будуть виділені чималі кошти.

Експерт Юрій Ганущак зазначає, що величезні гроші на місцях – це завжди й величезні ризики, можливі корупційні махінації. Але децентралізація в цілому має стабілізувати процеси зловживань владою.

– При децентралізації - корупційні ризики невисокі, бо в нас багато гравців, які несуть відповідальність, то там не багато вкрадеш. Тому я віддаю перевагу децентралізації , не дивлячись на ті тенденції, які, на жаль, є у МОЗі, – каже Юрій Ганущак.