Поїдьте в подорож до Клеваня
Автор : Людмила Марчук
Щоб набратися свіжих вражень й водночас гарно відпочити, не обов’язково їхати десь далеко. Адже у нас на Рівненщині є чимало унікальних місць, де залюбки б забажав побувати кожен європейський турист.
От, скажімо, зовсім неподалік від Рівного містечко Клевань. Автобуси від залізничного вокзалу туди ходять щопівгодини. Поїдьте туди з родиною.
Там ще збереглися екзотичні руїни укріпленого замку ХV сторіччя, що колись був власністю князів Чарторийських.
Клеванський замок
Клеванський замок знаходиться на пагорбі над р.Стубла, на заході смт Клевань Рівненського району Рівненської області.
Він входить до 100 чудесних замків, палаців та фортець України, повідомляє джерело "Україна - це ми!" (https://we.org.ua).
Клевань вперше згадується в письмових з джерелах під 1458 р. як володіння князя Михайла Васильовича Чарторийського. Втім ще в письмових актах від 5 лютого 1442 року є згадка про Чарторийського як «князя Клеванського». Згадки ж про місцеву фортецю вперше зустрічаються в документах під 1475 р. В 1495 р. луцький староста, князь Федір Михайлович Чарторийський добудував наявну фортецю, оточив її кам’яними стінами та глибоким ровом, вода до якого бралася з р.Стубли.
Було споруджено дві муровані п’ятикутні вежі. Перша вежа контролювала підходи до замку з боку річки, а друга – в’їзну браму. Обидві вежі збереглися до наших днів. Товщина їх стін подекуди досягала до 3,8 м. Існувала ще й третя вежа, але вона була з дерева, тому до наших днів не збереглася. Остаточно будівництво замку закінчилось в 1561 р.
Науковці віднайшли опис замку за 1605 р. За ним головну оборонну роль відігравала західна вежа з міцним кам’яним бастіоном. Тоді як східна вежа використовувалася як арсенал (цейхгауз).
З огляду на віддаленість від кордонів Речі Посполитої Клеванський замок швидко втрачав своє оборонне значення. Юрій Чарторийський перестав тут жити і влаштував в замку госпіталь. А вже в 1632 р. його віддали єзуїтам, які утворили тут свою колегію. Вони були господарями споруди аж до 1773 р., коли за наказом австрійського імператора Йосипа було конфісковано все майно єзуїтів. Після цього до початку ХІХ ст. замок пустував.
У 1817 р. князь Костянтин Чарторийський перебудував замок та відкрив у ньому польську гімназію. Було розібрано східний мур, а на місці нього побудовано два флігелі гімназії. Втім в 1831 р. після польського повстання російське самодержавство в ліквідувало цю гімназію. Причина була в активній участі гімназистів в цьому повстанні. В 1832 р. тут з’явилося училище, однак в 1834 р. його перевели до м. Луцьк. Водночас з Луцька перевели до Клеванського замку місцеву гімназію. Але це було ненадовго. В 1836 р. за проханням князя Любомирського гімназію перевели до м. Рівне. Тоді ж замок знову став пусткою. В 1842 р. його все ж купило удільне відомство, а 13 липня 1878 р. тут розмістилося духовне училище, переведене з Дерманя. Воно тут розташовувалось до 1915 р. Замок сильно постраждав під час Першої Світової війни. В 1916-1917 рр. тут перебував ветеринарний евакуаційний пункт 11 армії Південно-Західного фронту. В 1918-1925 рр. порожні приміщення замку зайняли люди, які втратили свої домівки під час військових дій.
З 1925-1935 рр. тут функціонує семикласна школа. Проте в 1935 р. школу перекидають у новозбудоване приміщення, а в замку розміщують школу-інтернат для дітей-сиріт.
В 1939-1953 рр. тут в різні часи розміщувалися і загони НКВС, і каральні органи німецької окупаційної влади. З 1953 по 1988 рр. тут в різні роки функціонували школа механізації (пізніше вона стала сільським професійно технічним училищем № 3) та лікувально-трудовий профілакторій.
З 1988 р. замок вкотре за свою історію спорожнів, його приміщення ніяк не використовуюся. Нині він все більше руйнується,
В 2005 р. його передали у довгострокову оренду фірмі з Рівного «Інвестжитлобуд», яка обіцяла відродити замок, перебудувавши його на готель. Однак нічого зроблено не було і через кілька років контракт з нею розірвали. Громадськість обурена бездіяльністю влади стосовно того, що Клеванський замок з кожним роком все більше руйнується. Хоча він за своїм потенціалом може стати важливим туристичним об’єктом.
Збереглися до нашого часу дійшли дві напівзруйновані башти, з яких краще збережена східна, цегляний віадук над ровом, будівлі колишнього духовного училища, що мають два та три поверхи.
Архітектурною пам’яткою раннього барокко у Клевані є Благовіщенський костел початку XVII сторіччя, яку заснував князь Юрій Чарторийський, а також церква Різдва Христового 1777 року.
Тунель кохання
Ще Клевань знаменитий тим, що тут є романтичне диво природи, яке молодь назвала Тунелем кохання, розташоване неподалеку смт Клевань Рівненського району Рівненської області, на відрізку залізничних колій між населеними пунктами Клевань та Оржів.
Що являє собою Тунель кохання? Це щільний зелений тунель в лісовому масиві, який створений сплетеними між собою заростями дерев та кущів, що і сформували його точну аркову форму. Довжина його – бизько 4 км. Довкола тунелю водно-болотисті угіддя.
«Тунель кохання» утворився внаслідок руху потяга, який, проїжджаючи, підрізав зарості. Потяг не дає заростати тунелю і зараз, проходячи по цьому шляху тричі на добу. Цікаву історію має це диво природи, яке випадково утворилося за участі людини.
За Радянського Союзу тут існувала військова база, до якої тягнулася залізнична гілка. Що приховати від лишніх очей її замаскували, засадивши деревами. Втім,через багато років, підрізати кущі та дерева перестали, а ті свою чергу утворили це ботанічне диво. Раніше про диво-тунель не знали і мешканці Клевані.
Однак випадковий фотограф своїми знімками підняв популярність цього місця. Тепер тунель – місце паломництва як туристів, так і пар закоханих. Згідно з любовним повір’ям, якщо закохана пара, яка пройде через тунель, загадає бажання, то воно виповниться. За іншим повір’ям, якщо закохані поцілуються тоді, коли проїде потяг, та загадають одне бажання на двох, то воно також обов’язково здійсниться. Крім цього, деякі молодята саджають тут квіти, що символізує їхні почуття.
Джерело: RvNews
Подаруй книгу воїну: в Рівному триває важлива волонтерська акція 
