Днями громадська організація «Антикорупційний моніторинг»  оприлюднила дослідження про те, як дотримуються ефективності та прозорості у використанні бюджетних коштів та проведенні закупівель новостворені ОТГ на Рівненщині та для порівняння – у Закарпатській області. І Рівненщина на висоті!

– Ми проаналізували бюджетну прозорість, ефективність використання бюджетних коштів, проведення закупівель у дев’яти ОТГ. Для оцінки відібрали громади, які відрізняються за часом створення, чисельністю населення, загальною кількістю населених пунктів, рівнем доходу бюджету, що дозволило зробити широкий зріз проблематики роботи ОТГ. Тож досліджували фінасові документи Бабинської, Клесівської, Млинівської, Смизької, Радивилівської, Деражненської ОТГ на Рівненщині,  Вільховецької, Полянської, Тячівської ОТГ на Закарпатті, – розповів керівник ГО «Антикорупційний моніторинг» Юрій Дюг. – Бюджетну прозорість об'єднаних територіальних громад оцінювали за 19-ма критеріями, у кожному з них ОТГ отримала оцінку «відмінно», «задовільно» чи «незадовільно». Крім того, кожна громада отримала загальну оцінку прозорості та публічності.

Людмила Кушнер, Андрій Токарський і Юрій Дюг

Прикметно, що попри прискіпливі та високі критерії значна частина ОТГ продемонструвала якісний рівень відкритості бюджетних рішень, витрачання коштів, залучення громадськості до процесу ухвалення фінансових рішень. Частина з них відкрита до бюджетних та економічних інновацій навіть більше, ніж міста обласного значення та обласні центри. За даними – лідером є Клесівська ОТГ. Це єдина з досліджуваних, де власні ресурси перевищують державні субвенції.

– Питання щодо збільшення власних бюджетних надходжень дуже болюче. В першу чергу, мова йде про легалізацію робочої сили. Зараз ми докладаємо всіх зусиль, щоб налагодити співпрацю з місцевими підприємцями. Мова не йде про накладання штрафів чи ще якихось санкцій, а, швидше, про пробудження свідомості. Адже податки, які вони сплачують (маю на увазі ПДФО), йдуть у місцевий бюджет. Це ж стосується і акцизного податку, левова частка якого наразі втрачається. Ну і ще одним напрямом, за рахунок якого можуть збільшуватися власні бюджетні надходження, є плата за землю. Але ми в цій ситуації зв’язані по руках і ногах, оскільки Верховна Рада не ухвалила законопроект про управління землями за межами населених пунктів. Наразі рішення щодо таких ділянок приймають адміністрації, – розповідає Тетяна Коханевич, заступниця голови Клесівської ОТГ.

 Не ідеально у громад лиш із боротьбою та запобіганням корупції. За короткий період дві ОТГ вже встигли потрапити в епіцентр гучних корупційних скандалів та кримінальних розслідувань правоохоронних органів.

Дуже важливим моментом у роботі ОТГ на думку консультанта із бюджетних питань «Офісу реформ» Людмили Кушнер є і соціально-економічний розвиток населених пунктів.

– Зараз громади мають осилити дуже вагомий етап свого розвитку – розробити або оновити свої стратегії соціально економічного розвитку. Вони повинні бути дієвими і ефективними, містити конкретні речі, а не бути просто декларативними паперами. Треба розпланувати всі заходи, капітальні ремонти на значний період часу, отримати «добро» на такий розвиток від мешканців громади. Тоді залучати кошти на розвиток ОТГ стане набагато простіше, – зауважила Людмила Кушнер. – Соціально-економічний розвиток включає в себе і покращення функціонування бюджетних установ, і інфраструктуру. Це суттєво відчутно, наприклад, у Миляцькій громаді. До речі, там побудували спорткомплекс ангарного типу. Вся бригада, яка працювала на об’єкті, зареєстрована у громаді. І, відповідно, всі податки йдуть у бюджет ОТГ. Також громади купували енергозберігаючі твердопаливні котли, які фактично окупили себе за опалювальний сезон. Але всі ці питання обговорюються з місцевими мешканцями, на виконкомі.

За словами заступника голова Рівненської обласної державної адміністрації Ігоря Тимошенка фінансова децентралізація вносить свої корективи і у роботу виконавчих органів влади на рівні районів. Зокрема іноді виникають і непорозуміння між бюджетами районів та ОТГ з приводу фінансування районних медичних чи навчальних закладів. Але це робочий процес і вирішення знаходяться.

Головне, на думку Ігоря Тимошенка, що мотивація розвиватися, ефективно витрачати кожну копійку в ОТГ на порядок більша, ніж у звичайних сільських рад. Вони вчаться новому, вони працюють над написанням нових проектів, навіть незважаючи на брак кадрів.

Важливим етапом розвитку об’єднаних громад є й залучення мешканців до ухвалення та реалізації бюджетних рішень. Так вважає координатор громадянської мережі «Опора» Андрій Токарський:

– Допомагати керівництву громади у цьому можуть громадські консультації у різних формах, бюджети участі. Треба лишень зрозуміти, що той же бюджет участі – це не для гарної картинки чи піар. Мовляв, ми впровадили, щоб всі бачили. Такий інструмент має на меті більше просвітницьку мету, щоб мешканці бачили як витрачаються їхні кошти, самі долучались до розвитку громади, вивчали елементи бюджетного процесу.