12 липня в залі засідань виконкому Рівненської міської ради відбувся брифінг секретаря Рівненської міської ради Сергія Паладійчука та координатора регіонального офісу реформ у Рівненській області Руслана Сивого.

Головна тема зустрічі головного реформатора області та секретаря Рівне-ради, що наразі заміщає голову м. Рівне Володимира Хомка на час його відпустки, – перспектива міста Рівне та прилеглих до нього сіл в контексті реформи децентралізації, яка нині відбувається в Україні.

Руслан Сивий і Сергій Паладійчук

На останній сесії Рівненської міської ради депутати одноголосно прийняли звернення до територіальних громад сільських рад Рівненського району щодо партнерства та співробітництва, в якому запропонували на перспективу передбачити такий можливий шлях успішного розвитку як об’єднання, бо це збільшить ресурси та створить перспективи для розвитку. Звісно, на разі не йдеться про об’єднання сільських громад з м.Рівне вже найближчим часом.

– Ми пропонуємо започаткувати діяльність своєрідної комунікаційної платформи – Координаційної ради з питань співробітництва за участю представників міської та сільських рад, на якій можна було б обговорювати спільні проблеми та шляхи їх вирішення. Це стане гарним кроком до підвищення взаємної довіри та покаже приклади успішної співпраці задля людей, – йдеться у зверненні. – Рівненська міська рада засвідчує готовність до підписання меморандумів з тими сільськими радами, які розуміють перспективу співпраці та об’єднання. 

Секретар Рівненської міської ради наголосив на важливості навчитися бачити не лише те, що маємо на сьогодні, а дивитися в перспективу на роки вперед, коли господарюватимуть вже наступні покоління. Щоб не призвести розвиток Рівного й прилеглих міст та сіл до глухого кута, а розвиток економіки до колапсу, треба навчитися прораховувати наші дії на майбутнє.

Другий такий стереотип радянського минулого, який заважає нині приймати перспективні рішення, це відсутність почуття господаря у своєму селі чи місті. Люди звикли, що все робиться за рознарядкою згори й досі не ймуть віри, що нині всі віжки правління у їхніх руках. Тому й нема усвідомлення, що це наша земля, що ми тут у себе вдома й ніхто не прийде нам робити гарне життя на перспективу крім нас самих.

На зустрічі Сергій Паладійчук і Руслан Сивий на основі прийнятого депутатами звернення декларували готовність міста Рівне до співпраці, взаємодії із прилеглими до міста селами з метою спільного вирішення ряду проблем і спільного розвитку.

– Такий крок є неминучий і необхідний, бо місто Рівне розвивається й вже злилося з деякими населеними пунктами, як, скажімо Бармаки, Колоденка чи Омеляна. Є ряд проблем, які можна вирішити тільки спільно. От вчорашня злива показала нам проблему з ґрунтовими водами, яку Рівне взмозі вирішити тільки разом із Квасиловим і Здолбуновим, – наголосив Сергій Паладійчук.

Рівненська влада першою подає руку дружби з пропозицією співпраці прилеглим навколо Рівного селам, селищам і містам. Така позиція міського голови Рівного Володимира Хомка та всього депутатського корпусу обласного центру.

Які подальші кроки? Яка очікувана перспектива? Найпершим чином буде створена робоча група, яка аналізуватиме ситуацію. За тим відбудеться зустріч представників Рівного із сільськими головами.

– Поки що не йдеться про об’єднання, а про синергію – спільні зусилля – у вирішенні спільних проблем. Йдеться про співпрацю на перспективу в 15-20 років. Місто готове до співпраці на тих умовах, які вносять сільські голови. А коли говорити про об’єднання, то цей процес має бути обопільним, за взаємним бажанням і згодою, – наголосив секретар Рівненської міської ради, порівнявши це рішення з шлюбом.

Для того, щоб рішення справді було прийняте розумно й виважено, треба щоб люди побачили перспективу великого Рівного, були у ній зацікавлені. А це як історико-культурні можливості, так і економічний розвиток. Щоб прийшов сюди інвестор, потрібен простір, наявність вільних територій, яких у Рівному нема. Бо місто затиснуте в своїх межах. Не вистачає транспортних розв’язок, місць для парковок автомобілів.

Сергій Паладійчук навів для прикладу факт: великі масиви землі в Білій Криниці, Обарові, Великій Омеляній віддані під приватну забудову. Ці забудовники потребують спільних мереж, зокрема каналізаційної мережі. Земля в селах не профільтрує 500 септиків. Потрібна системна мережа.Від об’єднання виграють усі: перспектива появиться і для Рівного, і для сіл, які межують з обласним центром. Спільне планування територій і мереж – цього вже потребують прилеглі села. Каналізації, дороги, освітлення, ті ж дитячі садочки – це потрібно всім.

– Треба дивитися вперед. У нас нема іншої альтернативи окрім як спільне планування територій і мереж. Тільки ті, хто не в дивиться вперед, можуть казати що вони самодостатні й їм нікого не треба, – сказав він.

Головне питання брифінгу: що отримають від тісної співпраці з обласним центром прилеглі громади? Найперше – це добрі фінансові ресурси.

– Ми готові гарантувати, що сільські громади отримають суттєві фінансові ресурси: 10-15 млн грн. для сільських бюджетів – то досить великий ресурс. До того ж ми готові створити програму субвенції, що також буде відчутним ресурсом для сільських громад, – запевнив Сергій Паладійчук.

Координатор регіонального офісу реформ у Рівненській області Руслан Сивий розповідаючи про те, як проходить реформа децентралізації на Рівненщині в  цілому, пояснив, що села Рівненського району вже несуть великі втрати через згаяний час. Бо реформа децентралізації триває третій рік. На Рівненщині вже створено 19 ОТГ й такі громади, як Клесівська, Миляцька, Бугринська отримують великі кошти та ремонтують дороги, будують інфраструктуру, активно навчаються господарювати. І люди відчули, що це таке мати в своїх руках кошти на розвиток своїх сіл і ними розпоряджатися. Ті ж села, котрі досі не визначились, далі сидять на мізерних бюджетах.

У Рівненському районі досі не створено жодної ОТГ. Всі рухи в напрямку потенційного об'єднання розпочалися лиш після озвучення тези "велике Рівне". І ось після двох років реформи вимальовується в Рівненському районі такі об’єднавчі перспективи, як на цій схемі.

– Проте все буде змінюватися, – переконаний Руслан Сивий. – Відомо, що Біла Криниця вже не хоче, щоб центр був у Квасилові. Шубків не хоче об’єднуватися з Олександрією. Хотілося, щоб до об’єднавчого процесу долучилися мешканці цих сіл, а не тільки все вирішувала сільська влада. Тому має бути проведене опитування, щоб більше половини жителів було опитано. Вибір має бути усвідомлений. Бо на схід села зазвичай приходить біля чотири десятки осіб. Тільки згідно результату опитування сільська рада має приймати рішення. 

Рівне і прилеглі села

Сергій Паладійчук висловив переконання, що альтернативи тому, щоб у процесі ефективного діалогу намалювати разом перспективу на десятки років, створити спільний план розвитку території у м. Рівне та прилеглих сіл нема.

А перспектива великого Рівного – конкурувати з такими містами як Люблін чи Краків, а не як Броди, Дубно чи Корець.