2 серпня українці вшановують одного з найбільших пророків Старого Завіту - святого Іллю.

Його фольклорний образ часто згадується в численних народних звичаях та прикметах, які навіть забороняють купатися у водоймах після дня його пам’яті. Звісно ж, це звичайні забобони. Але чи багато відомо про справжнього Іллю? 

Пророк Божий Ілля поклав життя на боротьбу з ідолопоклонством власного народу. Тому дуже символічно, що перший християнський храм тоді ще язичницького Києва був саме Іллінським.

Народився Ілля у містечку Фесвія Галаадська за 900 років до Різдва Христового. Ім’я, яке носив пророк, а «Елійаху» буквально означає «мій Бог – Яхве», визначило все його життя. Ще одне трактування імені пророка – «Міць Божа». Батько Іллі спостерігав видіння, під час якого благообразні мужі розмовляли з немовлям, сповивали його вогнем і годували полум’ям палаючим. З малих літ Ілля присвятив себе Богові, поселився в пустелі й жив у молитві й суворому пості.

Покликаний до служіння при цареві Ахаві, пророк став ревним захисником віри в Єдиного Бога. У той час ізраїльський народ забув про віру своїх праотців у Всевишнього, і поклонявся ідолам Ваала. Головною натхненницею ідолопоклонства була цариця Ієзавель.

Спостерігаючи духовну загибель свого народу, Ілля переконував царя навернутися, пророкував нещастя для людей, якщо вони не схаменуться. Коли цар не послухався слів пророка, настала трирічна посуха, яка спричинила голод у країні.

Переховуючись від репресій цариці Ієзавель, яка мріяла знищити Іллю, пророк, за повелінням Божим, попрямував туди, де вона найменше очікувала його знайти – на її батьківщину, у Сарепту Сидонську, до бідної вдовиці. Останнє збіжжя і олію жінка використала, щоб нагодувати Іллю, після чого його молитвами Господь вчинив диво: збіжжя і олія ніколи більше не закінчувалися в її домі. А коли помер від хвороби її син, Господь знову почув голос свого пророка, та, за проханням Іллі, повернув життя юнакові, воскресивши його.

А далі Бог звелів Іллі прямувати до царя Ахава та нарешті переконати його. Зустрівшись у духовному двобої з жерцями-ідолопоклонниками, пророк запропонував зробити два жертовники — один Ваалові, а другий — Істинному Богові. Спершу жерці Ваала молилися своєму ідолу про дарування вогню, але все було марно.

По тому розпочав Ілія: він поклав на свій жертовник дрова, полив їх водою й почав молитися Богові. І раптом з неба впав вогонь і попалив не тільки дрова й жертву, але навіть воду й камені жертовника. Народ, побачивши це диво, прославив істинного Бога й знову увірував у Нього. А за молитвами святого пророка Іллі Господь відчинив небо, і на спраглу землю знову впав дощ.

Нині пророк Ілля дуже шанується в народі, бо вважається розпорядником дощу й посухи. А ще він вважається покровителем десантників! Так, саме 2 серпня відзначають свій день воїни аеромобільних військ, які обрали цього воїна духу своїм небесним заступником.

За матеріалами УПЦ КП