Зі 197 питань, які 10 серпня були винесені на пленарне засідання 15-ої сесії Рівненської міської ради, більшість питань стосувалися землі. Дуже багато містян звертаються до депутатів проголосувати за розірвання договору оренди та передачі у власність кілька соток землі, які прилягають до присадибної ділянки.

За ці кілька соток люди роками сплачували державі орендну плату. Поки ця платня не була висока. Проте коли Кабмін підняв її у 30 разів й вона стала перевищувати місячний дохід, люди масово стали звертатися до місцевих рад по всій країні з проханням або передати ці 2-3 сотки землі, які перевищують усталену норму розміру присадибної ділянки, їм у власність, або ж люди від цієї землі відмовляються. Тому депутати, депутатські комісії, подібними заявами просто завалені.

Ще чимало громадян просять затвердити проект землеустрою та передати вільні земельні ділянки у власність чи в оренду. Хтось хоче змінити форму власності із житлової під комерційну. Є й такі громадяни, які брали землю під садівництво, а через якийсь час вже хочуть затвердити під комерційне будівництво.

Кожен випадок індивідуальний і для того, щоб депутати в сесійній залі зорієнтувалися та прийняли правильне рішення, працюють депутатські комісії. Щоб зреагувати на кожну таку заяву, яка пов’язана із землеустроєм, орендою та дозволом на будівництво, виїздить на місце депутатська комісія з питань архітектури, будівництва та землевпорядкування, яку називають просто земельною й приймає рішення.

На сесії висновок цієї комісії, по суті, відіграє вирішальне значення. Коли її голова Людмила Туровська каже в мікрофон «без зауважень», це означає, що за рішення треба голосувати позитивно. Проте, як для ока рівнян та представників ЗМІ, не посвячених у всі таємниці депутатського закулісся, на сесії кояться речі геть незрозумілі.

Абсолютно однакові питання про розірвання договору оренди при згоді земельної комісії для різних громадян голосуються по-різному. Одним людям депутати дають добро на розірвання обтяжливої оренди чи узаконення будівництва на тих сотках землі, якою вони й так вже з покоління в покоління користуються, а другим – ні.

Те ж саме можна спостерігати і щодо вільних земельних ділянок, щоб безоплатно передати їх для розробки проекту землеустрою.

Щоправда, бувають винятки, коли депутати до людей уважні й співчутливі. Коли приходить у сесійну залу жінка й каже, що вона матір семи дітей, і вся ця «омелькова сімейка» живе в гуртожитку, як було сьогодні щодо земельної ділянки на вул. Скрипника, передачі її під забудову безоплатно та затвердження проекту землеустрою, - то на благання жінки з малими дітками - депутати уповають і голосують позитивно. Так же проголосували і за передачу у власність вільної ділянки по вул. Чорновола сім’ї учасника бойових дій.

Іншим же людям, як, скажімо, на вулиці Комарова, на вул.. Жоліо-Кюрі, Вербовій, Басівкутській, Молодіжній, провул. Бригадному, Граничній і далі ще цей перелік не вичерпаний, – чомусь відмовлено без жодних пояснень.

Сам міський голова Володимир Хомко на такі речі розводить руками, не раз називаючи таку поведінку депутатів «договорняками» й натякаючи, що, видать, не договорилися як слід із депутатами, до яких зверталися напередодні.

Напередодні на одному із засідань депутатської комісії були в рівненських депутатів гості: депутати з Маріуполя. Потім у них запитали, що їм сподобалося, а що ні. Тоді маріупольці, сказавши компліменти нашому місту, й дали рівненським депутатам слушну пораду. Мовляв, зі свого досвіду. Коли йдеться про певні земельні питання, то для того, щоб депутати, громадські активісти й журналісти орієнтувалися, про що йдеться і не було недомовок та маніпуляцій, треба через діапроектор показувати всім ту ділянку і все, що навколо неї та обґрунтовувати причини того чи того рішення. Про це слушне зауваження й нагадав сьогодні міському голові Володимиру Хомку депутат з фракції Олега Ляшка Володимир Кудрін. Реакція міського голови була не зовсім прихильна: послав Кудріна в Маріуполь.