Ігор Семенчук: «У нашій професії головне – любити ліс»
Опубліковано : Інна Собко
У третю неділю вересня працівники лісового господарства нашої країни святкують своє професійне свято. Їх нелегка і відповідальна праця спрямована на охорону, збереження та раціональне використання одного з найбільших природних багатств – лісу, найціннішого сировинного джерела і потужного екологічного фактору.
Надбання Державного підприємства «Острозьке лісове господарство» вирізняється поміж інших великим різноманіттям деревних порід, рослинності та ландшафтних краєвидів. Загальна ж площа земель Острозького лісгоспу – понад 23769 га, що розкинулися на території Острозького, Гощанського, Здолбунівського, Дубенського та Корецького районів. З нагоди цієї дати, про особливості роботи ДП «Острозьке лісове господарство» розмовляємо з головним лісничим підприємства Ігорем Валерійовичем Семенчуком.
Пан Ігор родом із Дубенського району. В Острозі проживає вже більше 15 років. Він лісник у третьому поколінні. Його дід Григорій Тихонович та батько Валерій Григорович працювали в Острозькому лісовому господарстві, а тепер ще й старший син Назар теж здобуває таку ж освіту. Як розповів Ігор Валерійович, саме аби продовжити «династію» лісників, він свого часу вирішив обрати цю професію. Наразі, у нього понад 20 років досвіду роботи на різних посадах у Мізоцькому, Гощанському, Верхівському лісництвах. У лісовому господарстві Ігор Семенчук виконував обов’язки лісника, майстра лісу, помічника лісничого, інженера охорони лісу, а з 2010 року він працює на посаді головного лісничого державного підприємства «Острозьке лісове господарство».
Він професіонал своєї справи, який користується повагою та авторитетом серед колег. У нашій розмові, пан Ігор відверто розповідав про проблеми та досягнення підприємства, ділився своїми побоюваннями щодо недопрацьованих реформ та намагався розвіяти сформовані стереотипи.
– Яке, на Вашу думку, із запроваджених нововведень, є найбільш прогресивним?
– Масштабного реформування ще досі не було, практично структура ведення лісового господарства не змінювалася вже понад 30 років. Як на мене, то досить прогресивним та корисним був один із пунктів нових «Санітарних правил у лісах», які були затверджені у 2016 році. В них йдеться, що із моменту ухвалення цього документу жодне рішення про проведення рубок не може бути прийняте без інформування громадськості. Тому сьогодні усі рубки ми узгоджуємо із органами місцевого самоврядування. Інформація про планування, обґрунтування та обсяги санітарних рубок також оприлюднюється на сайтах відомств, яким підпорядковані ліси. Така відкритість дає можливість кожному охочому ознайомитись із нашою роботою, аби краще вникнути та зрозуміти її процес. Також цікавою є реалізація окремих пілотних проектів, в одному з яких, зокрема, бере участь наш сусід ДП «Дубенське лісове господарство», яке працює за польською моделлю господарювання. За умовами проекту змінюється структура господарства. Для прикладу, на 24,6 тис. га лісу близько 11 лісництв, а на нашому підприємстві лише 5 лісництв. У будь-якому випадку час покаже, яка модель реформувань є дієвою у покращенні роботи підприємств.
Ще сьогодні багато розмов про так звану Концесію лісового господарства в Україні. Тобто передачу лісового ресурсу, що сьогодні належить державі, в тимчасову експлуатацію приватним особам. Однозначну оцінку цим нововведенням дати важко. Особисто я вважаю, що не варто поспішати, а будь-які нововведення впроваджувати поступово.
– Пане Ігоре, розкажіть, будь ласка, з якими проблемами Ви найчастіше стикаєтеся на роботі ДП «Острозьке лісове господарство»?
– Як і у будь-якій роботі, проблем завжди вистачає. Ліс, як живий організм, потребує багато уваги та турботи. А іноді його потрібно захищати не лише від шкідників, а й від людей. Нещодавно була ціла низка інцидентів, коли невідомими здійснювалася незаконна порубка дерев. Зловмисники приїздили, як ми припускаємо, із інших районів, і невеликими кількостями, декілька одиниць, вирізали дуб. Та завдяки злагодженій роботі правоохоронних органів та місцевих жителів, нам вдалося припинити ці крадіжки. Є притягнуті до відповідальності.
Також сьогодні нам доводиться боротися з хворобами дерев, зокрема, найбільше проблем із верхівковим короїдом, який вразив великі площі посадок сосон. Як би прикро не було, та найдієвіший метод у боротьбі зі шкідником – це повна вирубка тих ділянок, що постраждали від паразита. Більше того, аби не розповсюджувався короїд, гілки необхідно спалювати. На жаль, аби почати діяти, нам доводиться пройти бюрократичну тяганину, яка подекуди може тягнутися до декількох місяців. І, як ви самі розумієте, на цей час короїд не зупиняється, і виявлений осередок значно збільшується.
– Ігорю Валерійовичу, поясніть, будь ласка, для наших читачів, за яким принципом відбувається проведення рубок ділянок лісу, адже це питання чи не найбільше турбує не лише острожан.
– Так, це справді серйозне питання, яке необхідно детально пояснити. Найперше, варто запам’ятати, що проведення рубок здійснюється на основі проекту, який складено на 10 років. Кожні десять років, до нас приїжджають лісовпорядники з ВО «Укрдержліспроекту», які впродовж декількох місяців працюють на території держлісфонду лісгоспу. Вони вивчають стан лісу: вимірюють насадження, досліджують вік дерев. Далі, за допомогою спеціальної програми, роблять обрахунки, в яких зазначається, об’єми і які дії ми можемо проводити наступні десять років у тих лісових насадженнях, де дерева досягли стану стиглості. Для прикладу сосна – це 81 рік, дуб – 101 рік. Розробляється розрахункова лісосіка, яка погоджується в обласній адміністрації та затверджується в Міністерстві екології та природних ресурсів України, де вказується площа та об’єм деревини, дозволеної для проведення рубок на наступні 10 років. Крім того, в насадженнях, які перебувають в межах природно-заповідного фонду, рубки не проводяться. В жодному разі, лісове господарство не може перевищувати дозволений ліміт. Також відбуваються санітарні рубки пошкоджених дерев від пожеж, вітровалів, шкідників і хвороб.
– А якою є ситуація в Острозькому лісовому господарстві із посадкою нових дерев?
– Щороку в обов’язковому порядку ми засаджуємо всі зруби, а це 140 – 160 га. У нашому господарстві є чудові розсадники загальною площею близько 10 га, на яких вирощується близько 2,5 млн. сіянців, та зокрема хотілося б відмітити кращі з них: Хорівське лісництво, де працює майстер лісу Ю. А. Фурманчук, Новомалинське лісництво, майстер лісу М. М. Якимчук та базисний розсадник, помічник лісничого О. М. Олендер.
– Пане Ігорю, чи професія лісівника є популярною серед молоді?
– Думаю, не буде великим секретом, що робота в лісі є важкою й подекуди небезпечною, хоч з першого погляду може здаватися й романтичною. Не дивлячись на всі нюанси, у нас досить молодий колектив. Нещодавно ми прийняли на роботу молоде поповнення: Олександра Резецького з Межиріча, Назара Родінчука та Ярослава Перчука з Болотківець та Тараса Сорочука з Оженина. Головне, щоб людині подобалося, те чим вона займається, тоді будь-що даватиметься легко.
– Як Ви плануєте відсвяткувати День працівників лісу?
– Однозначно відзначимо свято в колі нашого колективу. Традиційно відбудеться нагородження кращих працівників. Цього року подяку Державного агентства лісових ресурсів отримають 6 колег, грамоту Рівненського облуправління лісового та мисливського господарства – 7 працівників, двоє майстрів лісу отримають грамоти за 20 років бездоганної служби в лісовій охороні. Старшого майстра одного із лісництв, учасника АТО, відзначено грамотою Міністерства оборони України.
Також колеги отримають грамоти обласної адміністрації та облради й 22 працівників отримають грамоти від ДП «Острозький лісгосп».
Користуючись нагодою, хочу привітати своїх колег зі святом. Побажати здоров’я, терпіння у час змін, здобутків та гідної оплати праці. Злагоди у сім’ях та миру в нашій країні!
Джерело: RvNews
Рівне в пошуках донорів крові: потрібні майже всі групи 
