Відомий вчений-етнограф Микола Біляшівський тісно пов'язаний з нашим краєм
За розробленою ним структурою краєзнавчих музеїв наші музеї живуть і досі. Про це згадали краєзнавці в день 150-річчя з дня його народження
Опубліковано : Галина Данильчук
У 1895 році Миколу Біляшівського запросив у с. Городок волинський меценат барон Федір Рудольфович Штейнгель для організації першого на Волині музею. Разом з ентузіастами й помічниками городоцького барона Микола Федотович брав участь у наукових експедиціях Волинню та Поліссям, записував, фіксував, віднаходив зразки етнографічного, природничого, історичного матеріалу, які й склали колекції для наповнення експозиції нового музею, що був відкритий 25 листопада 1896 року.
Музей став яскравим явищем в культурному житті нашого краю початку ХХ століття. Перебуваючи у Городку, вчений відвідує Рівне, спілкується з викладачами Рівненської гімназії, зупиняється в учительському будинку, що знаходився поруч з цим навчальним закладом.
В день ювілею біля меморіальної дошки молитву і добре слово пам’яті виголосив священик о. Тарасій – настоятель Свято-Миколаївського храму с. Городок.
Біля скромної меморіальної дошки, яка розміщена на старовинному будинку № 17 по вул. Драгоманова в дощовий вівторок зібрались рівненські краєзнавці, інтелігенція, щоб вшанувати ім’я людини, що сміливо і чесно торувала шлях етнографічної науки, археології, музеєтворення, пам’ятко-охоронної справи. Микола Федотович Біляшівський (1867-1926) прожив коротке життя, лише 59 років, віддаючи Україні весь свій науковий потенціал. Він був одним із засновників та дійсних членів Української Академії Наук.
Завідуюча відділом етнографії Рівненського обласного краєзнавчого музею Заслужений працівник культури України Алла Українець розповіла про історію етнографічної колекції Городоцького музею, яка загубилася в часи владних змін і воєн, про пошуки рівненськими науковцями цих безцінних реліквій. Музейники вдячні М. Ф. Біляшівському за створену ним первісну структуру краєзнавчих музеїв, яка й досі залишається основною в побудові музеїв.
Відома рівненська художниця і представниця родини Кулішів, яка була тісно пов’язана з діяльністю барона Штейнгеля, Тетяна Лукашевич розповіла, що в їхній родині зберігаються фотографії, де поруч з Миколою Біляшівським її прадід Іван Куліш і прабабуся Надія. А ще в родині зберігаються рушники і сорочки, які в 1900-і роки зібрали Куліші під час городоцьких експедицій. До сьогодні пані Тетяна і її мама Ірина Всеволодівна Куліш-Лукашевич підтримують тісний зв’язок з онуком М. Ф. Біляшівського теж Миколою Біляшівським, який живе в Києві і багато робить для збереження наукової спадщини діда.
150-річчя від дня народження однієї із найпомітніших постатей нашої української науки, культури і музеєзнавства Миколи Біляшівського відзначили в багатьох містах держави – Києві, в Умані, де він народився та у Каневі, де він похований.
Джерело: RvNews
Військовослужбовцям, які вперше самовільно залишили військові частини, але згодом добровільно прибули до місця проходження служби, військова служба продовжується 
