Свята православна церква щодня молиться як за живих, так і за померлих. Четвертого листопада віряни відзначають Димитрівську поминальну суботу. 

Окрім щоденного поминання померлих, в церковному році існують ще окремі дні, у які церква по особливому поминає всіх від віку спочилих християн. Такі дні називаються Родительськими вселенськими поминальними суботами. До числа загальноцерковних поминальних субот входять: М’ясопусна субота, Троїцька субота, суботи другої, третьої і четвертої седмиць Великого посту.

Крім поминальних субот присвячених поминанню померлих у всій Православній церкві існують ще поминальні дні, які є побожною традицією наших благочестивих предків. До таких поминань і належить Димитрівське поминання померлих. Ця субота названа так за іменем святого великомученика Димитрія Солунського Мироточивого (306 р.). Встановлене поминання в суботу перед днем пам’яті великомученика Димитрія, благовірним князем Димитрієм Донським, який отримавши з Божою поміччю перемогу над татарами у Куликовій битві, звершив поминання загиблих у цій битві воїнів. За порадою великого святого преподобного Сергія, ігумена Радонезького, святий князь Димитрій встановив звершувати таке поминання щороку.

Спочатку це було поминання лише спочилих воїнів, а потім разом з загиблими воїнами почали у Димитрівську суботу поминати всіх від віку спочилих православних християн. Слід зазначити, що восени, в залежності від місцевих традицій серед українського народу існують такі поминання померлих: на Свято Покрови Пресвятої Богородиці – Покровське поминання, перед днем пам’яті святих мучеників безсрібників Косми і Даміана Аравійських, перед днем пам’яті святого Архистратига Михаїла – Михайлівська поминальна субота, перед днем пам’яті святої мучениці Параскеви П’ятниці – Параскевське поминання.

Окрім Димитрівської поминальної суботи православних воїнів поминають 11 вересня, в день Усікновення глави Іоанна Предтечі. Предтеча і Хреститель Господній Іоанн постраждав за істину як добрий воїн небесної вітчизни.

Також згадуються спочилі воїни 9 травня на день Перемоги, як день скорботи за жертвами війни і на знак шани до тих хто життя своє не пожалів захищаючи рідну землю.

Неділя друга після П’ятдесятниці відзначена в Українському Православному календарі також, як день поминання спочилих воїнів козаків запорожців які життя своє поклали боронячи вольності і віру православну.

Слід пам’ятати і те що молитва за померлих є священним обов’язком кожного християнина. Потрібно не забувати у дні особливого поминання померлих прийти до храму, як до того місця звідки, за словами святих отців і вчителів церкви, починається Царство Боже на землі.

Нам – живим – у поминальну суботу, день пам’яті наших близьких і рідних, треба по можливості провести в молитві. Лейтмотив усіх молитов за упокій – прощення гріхів. Мертві вже не можуть каятися і просити прощення, зате ми можемо докласти всіх зусиль і молити Бога про милість до них. І завдяки цьому Господь може змінити долю померлої людини.

За матеріалами Рівненської єпархії УПЦ КП.