Кажуть, кого Бог хоче покарати, в того відбирає розум. А й справді, подумайте, чи сповна розуму депутати Верховної Ради, які законодавчо визначили католицьке Різдво в Україні державним святом, зробивши 25 грудня неробочим днем? Назвіть бодай ще одну країну світу, де Різдво святкують двічі на рік. До такого безглуздя додумалися лише українські парламентарі, які стали посміховиськом в очах усього поміркованого люду. Із цього недолугого рішення можна було б посміятися, якби не треба було плакати. Бо вдаючи з себе дурників, можновладці роблять дурнями українців.

Судіть самі. Кинувши народові кістку у вигляді нового календаря свят, політично-олігархічна верхівка вирішила відволікти увагу людей від резонансних скандалів і нових винаходів грабунку українців. Бо взявшись «обмивати кістки», м’яко кажучи, недалекоглядним народним обранцям, які нав’язали нам чуже свято, зате відібрали вихідний 2 травня, яке більшість з нас традиційно використовувала для садіння картоплі, маси враз забули про новий офшорний скандал, у який знову потрапили Президент і його найближче оточення.

За порожніми суперечками довкола свят якось непомітно прошмигнуло рішення уряду про запровадження абонплати за холодну і гарячу воду та опалення. Тобто українці навіть не збагнули, що невдовзі їм доведеться платити незалежно від того, користувалися вони водою чи ні. Так само муситимемо платити за тепло весь рік, а не лише в опалювальний сезон. Для чого, питається, люди тратилися на встановлення лічильників, якщо монополісти, за якими стоять олігархи, будуть нараховувати гроші за надані комунальні послуги на власний розсуд?

За гучними масками-шоу з міжусобними публічними з’ясуваннями, хто в Україні більший – корупціонер чи злодій, на задній план відійшов провал популістської пенсійної реформи. Тим часом цинічні подачки у вигляді мізерних надбавок до пенсій, нарахування яких навіть не пахне справедливістю, загнали мільйони знедолених українців у ще більші злидні. Новий виток інфляції, прогресуюче подорожчання абсолютно всього разом із медичною реформою прирікають малозабезпечені верстви населення на фізичне вимирання.

Реформувавши швидку допомогу на парамедичну службу, високопосадовці по суті позбавили українців права на невідкладну медичну допомогу. Адже парамедики не виїжджатимуть на виклики до хворих, у яких, скажімо, піднявся тиск чи висока температура. А як бути, коли станеться ситуація, подібна до тої, що була недавно в Рівному з чотирирічним хлопчиком? Швидка ввечері забрала його з дому із високою температурою, і лише в інфекційному відділенні йому поставили діагноз менінгіт. А коли доведеться розшукувати, як це радять урядовці, по місту сімейного лікаря, на обслуговуванні якого буде до двох тисяч пацієнтів? І як бути тоді, коли питання життя і смерті дитини вимірюється ліченими годинами? Чи вдасться цю дитину врятувати?

Коли задаєшся такими питаннями, не до сміху. Та й сакральне Лесі Українки «Щоб не плакать, я сміялась» – зовсім мала втіха з огляду на геноцид, який влаштувала українцям корумпована олігархічна влада.

Анатолій СИДОРУК,

Керівник рівненської обласної організації  Громадсько-політичного руху Валентина Наливайченка «Справедливість»