29 листопада 2016 р. у Рівному вперше заговорили про археологічні розкопки «На Гірці». В тій історичній частині парку ім. Т.Шевченка, де була садиба князів Любомирських, яка відома лише за документами, планами, замальовками і старими фотографіями, на жаль, давно зникли старі князівські споруди.

Тарас Максименко. Фото Галини Данильчук, 2016 р.

Літня естрада і фонтан «Богатир» або «стоматолог», як його жартома називають рівняни, стали улюбленим місцем відпочинку не одного покоління містян.

Фото Галини Данильчук

І, власне, ніхто не замислювався над тим – а що там, під асфальтом, допоки група ентузіастів на чолі з новим очільником міського управління культури Тарасом Максименком не взялася за проведення там археологічних досліджень.

Фото Галини Данильчук, 29 листопада 2016 р.

В річницю цього археологічного старту до розкопу прийшли небайдужі до історії міста рівняни та журналісти, щоб задати Тарасові Максименку основне питання від громади: що зроблено і які плани надалі?

Що розповів присутнім Тарас Максименко? Гадаю, що доцільно подати тут його пряму мову.

Фото Галини Данильчук, 29 листопада 2017 р.

«У грудні минулого року ми з міським головою презентували те, що вдалося відкопати за два тижні розкопок. На той час це була розкрита площа в 50 кв. м. якогось підземного приміщення з комунікаціями, з якимись підземними рукавами, зовсім щось невідоме, що знаходилось під невеличким шматком асфальту.

Фото Галини Данильчук, 2016 р.

Сьогодні це вже 200 кв. м площ, що знаходяться під накриттям, яке ви бачите на поверхні та під фонтаном. Це фундаменти різних історичних періодів. До речі, цей об’єкт вже має статус архітектурної пам’ятки.

Друге: ми запросили академіка АН України Юлію Стріленко, яка провівши відповідні наукові дослідження, зробила висновок, що ми можливо стоїмо напередодні дійсно сенсаційної знахідки, сенсаційного відкриття. Ці стіни й підмурівки можуть датуватися Х-ХІІ століттями.

Ми зараз говоримо про багатошарове культурне поселення на гірці біля фонтану «Богатир». Висновок науковця додає мені оптимізму й бажання проводити пошуки далі. По характеру підземелля схоже на монастирське, на якесь сакральне місце.

Я не виключаю, що кн. Любомирський першим зайнявся в Рівному інфраструктурою підземних споруд. Про це свідчить старовинна карта палацового комплексу Бургіньона 1845 р., де зазначені й підземні споруди Любомирського. Можливо він будував підземелля, а можливо, використав вже існуючі.

Тарас Максименко. Фото Галини Данильчук

Дослідження поки тривають і вони ставлять перед нами багато різних запитань, на які треба дати відповідь. Це багатошарова споруда, де в різні часи різними людьми використовувалось підземелля. За планом Бургіньона підземний хід йшов вище на схід і закінчувався десь там, на вул. Пушкіна, 4. В радянський час, на жаль, усякі підземелля бетонувались, знищувались, засипались, щось на них будувалось.

Фото Галини Данильчук

Коли розкопали площу біля фонтану, то зрозуміли: щоб зберегти цей історичний об’єкт, треба дуже багато коштів. Ми з групою ентузіастів прийняли рішення – подавати від управління культури заявку на Єврокомісію у Брюссель. Саме в цей час був оголошений конкурс, де одним із пунктів було положення «Модерне управління історико-архітектурною спадщиною». І ми написали проект, вказавши свої інноваційні плани: створення квест-кімнати, використання звуку, світла. Подали ми грантову заявку на конкурс в червні, а у серпні одержали відповідь за підписом посла Єврокомісії про те, що ми виграли фінансування цього проекту. Єврокомісія підтверджує своє бажання фінансувати проект в повному обсязі.

Раніше наше управління культури грантового досвіду не мало. Нас фінансують із розрахунку 90 х 10. Тобто максимальну вартість гранту нам оплачують. Співфінансування міста – це 1/10 від проекту.

Фінансування розпочнеться після підпису контракту. Контракт буде підписаний найближчим часом. Там має бути шість підписів членів Єврокомісії. Тож кошти почнуть поступати вже з початку 2018 року. Це має бути 443 тис. євро. Проект буде виконуватися два роки.

В результаті рівняни матимуть унікальну можливість пізнавати історію своєї землі візуально. Там буде споруджене так зване «археологічне вікно». Я хочу, щоб люди ходили справжніми історичними сходами, якими ходили сотні років тому, щоб вони відчувати дух минулих епох».