Вийшов на фінішну пряму 2017 рік. Який він був для громад Рівненщини і що чекає нас у році наступному – розмова з директором Рівненського Центру розвитку місцевого самоврядування Русланом Сивим.

- Пане Руслане, Рівненський Центр розвитку місцевого самоврядування (ЦРМС) працює вже пів року, чи вдалося виконати все запланове на 2017 рік?

- Не буває такого, щоб можна було бути задоволеним на всі сто… Так, Рівненський Центр розвитку місцевого самоврядування офіційно розпочав свою роботу наприкінці травня 2017 року і за цей період зроблено, я вважаю, дуже багато.

Основне завдання Центру – надавати всебічну підтримку місцевому самоврядуванню на шляху реформування: надання консультацій, навчання, допомога у написанні стратегій, проектів тощо. Так от, за цей період експертами Центру проведено майже 160 заходів, більшість з яких безпосередньо в громадах області і в яких взяли участь близько 3500 учасників.

На базі ЦРМС створено команду експертів, які пройшли ретельний відбір та серйозне навчання. Сьогодні у Центрі працюють експерти з децентралізації, з фінансів та бюджетних питань, регіонального розвитку та комунікації. Сподіваюсь, що вже зовсім скоро наші ряди поповнять експерти з просторового планування та надання муніципальних послуг. Центр повноцінно виконує всі функції, передбачені програмою «ULEAD з Європою».

У нас сучасне приміщення, де мають змогу працювати і посадовці ОТГ, які приїжджають в обласний центр, конференц-зал, у якому можна проводити різноманітні заходи. Завдяки Рівненському ЦРМС розпочата робота в області з міжмуніципального співробітництва (було 0 договорів, стало 6).

За безпосередньої участі Рівненського ЦРМС в області створено три госпітальні округи та йде активна робота з підготовки проектів по секторальних реформах. На сьогодні по цьому показнику область займає 7 місце в Україні. Рівненським ЦРМС розпочата робота щодо транскордонного співробітництва між об’єднаними громадами Рівненщини та гмінами Люблінщини. Рівненський ЦРМС налагодив тісну співпрацю з науковцями краю для їх залучення у вирішенні практичних завдань об’єднаних територіальних громад. Зокрема, проведено вже дві міжнародні конференції, які стосувалися підготовки кадрів та фінансової спроможності ОТГ. Також саме наш Центр організував перший Форум ОТГ Рівненщини.

- А як проходять самі процеси децентралізації?

- Користуючись нагодою хочу ще раз згадати наших, як ми їх називаємо, «піонерів децентралізації»: Бабинська та Бугринська (Гощанський район), Підлозцівська (Млинівський район), Миляцька (Дубровицький район) та Клесівська (Сарненський район). Вони були першими, і вже їх протореною дорогою пішли інші. Сьогодні, згідно перспективного плану на Рівненщині заплановано створення 66 громад, маємо 26 (з них в одній вибори відбудуться 24 грудня, ще одна в очікуванні призначення перших виборів).

Кожна з громад цікава по-своєму, і має, я б так сказав, свою певну родзинку. Наприклад, Крупецька має реверсну дотацію, тобто частину своїх коштів віддає на потреби інших, Клесівська – бездотаційна, у Бугрині реалізуються великі інфраструктурні проекти, у Привільненській добре налагоджена робота по співпраці з іноземними партнерами тощо.

- Але що їх об’єднує?

Насамперед, небайдужість та відповідальність за свої населені пункти і за самих себе. Вони не побоялися взяти на себе відповідальність і незважаючи на всі труднощі, переконаний, ніхто з вже об’єднаних громад не скаже, що хоче жити як раніше.

- Кажуть, що найкраще самі за себе говорять цифри...

- Візьмемо для порівняння невеликі громади. Так, Висоцька ОТГ, що об’єднала дві сільські ради, Висоцьку та Людинську, до об’єднання разом мали власних доходів 2 млн. 300 тис. грн. на рік. 

Станом на 15 листопада 2017 року до бюджету об’єднаної ОТГ вже надійшло 6 млн. грн. власних доходів! Крім того, громада отримала 3 млн, 890 тис. грн. субвенції на розвиток інфраструктури. Привільненська ОТГ об’єднала Привільненську та Молодавську сільські ради з власними доходами у 6 млн. 857 тис. гривень. Станом на 15 листопада 2017 року до бюджету об’єднаної ОТГ вже надійшло 10 млн. 755 тис. грн. власних доходів.

Крім того, громада отримала 1млн. 748 тис. 400 грн. субвенції на розвиток інфраструктури та 549,8 тис. субвенції на соціально-економічний розвиток. До об’єднання у Бабинську ОТГ дві сільради (Бабинська та Рясниківська) разом мали 2 млн. 30 тис. грн. власних доходів. Після об’єднання власні доходи ОТГ у 2016 році склали 4 млн.726 тис.грн., у 2017 році – 5млн. 507 тис. грн. (ріст у 2,5 раз лише за власними доходами). Крім того, у 2016 році громада отримала інфраструктурної субвенції 2млн. 598тис. 200грн., у 2017 році – 1млн. 732тис. 600грн. А ще, до громади надійшло базової дотації у 2016 році 1млн. 306 тис. 900грн., у 2017 році – 1млн. 717тис. 400грн. Це кошти, які до реформи ніколи не приходили у село. Тепер – це реалії для усіх громад, які вирішили йти шляхом об’єднання.

- Які очікування у 2018 році?

- У нашій області досі не створено жодної ОТГ у Володимирецькому, Корецькому, Здолбунівському, Острозькому, Березнівському та Рокитнівському районах. Тому хочемо на ці райони звернути особливу увагу. Заплановано багато заходів, щоб когось вчити, когось переучувати, а комусь пояснювати ази.

- На вашу думку, на що треба звернути особливу увагу громадам області?

- Кадри. На сьогодні це основна проблема. Управлінські кадри, спеціалісти у своїй галузі та спеціалісти, які можуть писати грантові проекти європейського рівня. Ми не Польща, яку Євросоюз закидав коштами, але такі можливості є. А ще самим треба вчитися заробляти кошти. І всі нарешті маємо зрозуміти, що змінювати життя на краще повинні ми самі. 

Василь Туз

 

Фото з мережі Інтернет