На засіданні політклубу «Децентралізація як виклик для жінок у владі», участь у якому взяли представниці Всеукраїнської ГО «Жіночий консорціум України», ГО «Центр підтримки громадських ініціатив «Чайка» та «Ліги жінок-виборців України 50 на 50», на основі моніторингу виборів до ОТГ оприлюднили результати соціологічних досліджень.

 Фото В’ячеслав Долід

Результати першого (вибори в ОТГ кінця 2015 – середини 2017-го рр.) та другого (вибори 29 жовтня 2017 р.) етапів гендерного моніторингу дозволяють стверджувати, що в середньому на виборах депутатів до міських, сільських та селищних рад ОТГ кандидатки становили 42-44 % від загальної кількості, тоді як на виборах 29 жовтня 2017 року цей показник зменшився до близько 38 %. Спостерігається динаміка в напрямку зменшення кількості жінок-кандидаток у ради ОТГ.

 Модератор Лариса Гунько. Фото - В’ячеслав Долід

При цьому, чим вищий рівень ради, тим нижчий відсоток жінок у списках. Коли у сільських радах кандидаток-жінок набирається навіть більше 50 відсотків – від 51 до 54%, то у селищних радах менше – біля 47 відсотків, а у містах набагато менше – лише 29%. Чим бідніші села, чим більше в тих бідних ОТГ роботи, тим більше серед кандидатів жінок.

Коли ж ОТГ багаті, з добротним ресурсом, там жінці пробитися до влади значно тяжче. Чим вищі економічні спромоги, тим більша боротьба, а там де боротьба, жінки, трапляється, просто сходять з виборчих перегонів, знімають свої кандидатури через те, що на них чиниться тиск.

Коли ж вести мову ппро посаду голови ОТГ, то показник висування кандидатур жінок ще нижчий - біля 23 відсотків на обох етапах моніторингу - і це стосується кандидатів як на посади міських, так і сільських та селищних голів.

 Фото - В’ячеслав Долід

На засіданні говорили про ті виклики, з якими зустрілися жінки, які висунули свої кандидатури на виборах голів ОТГ. Так на останніх виборах до ОТГ, які на Рівненщині відбувалися у п'яти громадах, у Клесівській громаді єдина жінка-кандидат зняла свою кандидатуру через те, що на неї чинився неабиякий тиск. Треба врахувати особливість цієї громади - це бурштиновий район. І лише в одній громаді - Тараканівській – перемогла кандидат-жінка – Наталія Сорочинська від політичної партії «Батьківщина».

 Фото - В’ячеслав Долід

На виборах в ОТГ мали місце випадки нечесної конкуренції, чорного піару, розповсюдження пліток, впливу адмінресурсу, а також упередженого ставлення до жінок-кандидаток.

Очільниця "Ліги жінок: 50 на 50" професор РДГУ Леся Кириленко. Фото - В’ячеслав Долід

В цілому аналіз виборів в ОТГ показує тенденцію зростання відсотку жінок серед голів ОТГ від 15% до 23%. Проте це стосується лише сільських і селищних ОТГ. Чим вищий рівень і вищий ресурс в ОТГ, тим менше шансів, що її очолить жінка.

Вибори показали організаційну слабкість місцевих організацій політичних партій. Якщо на рівні міст ще від них спостерігалася якась підтримка своїх кандидатів, то н рівні сіл і селищ виборча кампанія велась самотужки.

У засіданні політ клубу взяли участь окремі депутатки Рівненської міської та обласної рад, представниці профспілок та сільських рад. Прийшла на засідання політ клубу і заступниця голови Рівненської ОДА Світлана Богатирчук-Кривко.

Підсумовуючи результати досліджень, представниці жіночих організацій намагалися прийти до рішення, як діяти надалі, щоб підвищити відсоток жінок у владі на всіх рівнях. Адже жінки сьогодні становлять більший відсоток людності в державі взагалі, то чому вони не можуть претендувати на рівне з чоловіками представництво  у владних структурах?

Що потрібно зробити, щоб відсоток став рівним - 50 на 50? Висновок напрошується один: треба, щоб цього захотіли самі жінки. Щоб висунути свою кандидатуру і на виборах здобути перемогу, представниці прекрасної статі мають бути самодостатніми і навіть харизматичними особистостями, доволі активними, здатними до боротьби та відстоювання своєї позиції, високоосвіченими й професійними. На жаль, на сьогодні таких активних і цілеспрямованих кандидаток не так багато.

Участі жінок у радах будь-якого рівня вимагає саме життя. Жінки по-іншому дивляться на вирішення ряду питань, а коли брати до уваги такі сфери, як освіта, медицина чи, особливо, - соціальна сфера, то саме жінки тут мають шанс прийти до напрацювання оптимально правильних рішень.

Однак попри бажання й необхідності у владі більшого представництва осіб жіночої статі, присутні на політ лубі жінки прийшли до висновку, що насправді в рамках реформи децентралізації сприятлива ситуація для жінок, щоб пройти до влади на рівні ОТГ триватиме недовго.

Адже чим більше коштів буде спрямовуватися в місцеві громади, чим стрімкіше вони будуть розвиватися, тим більше занепадає і втрачає силу керівництво в районах, адже ОТГ стають самодостатніми суб’єктами господарювання.

Де, гадаєте, подінуться вчорашні представники влади з райцентрів? Мало хто над цим задумується. А вочевидь саме ці чиновники, які не уявляють свого життя без теплих крісел, на наступних виборах вже бачать себе на посадах керівників економічно спроможних громад. Це життя. І у ньому перемагає той, хто сильніший.