Як святкували Водохреще у Рівному – розповідають старі світлини
Опубліковано : Галина Данильчук
У багатьох родинах рівнян збереглись рідкісні старі світлини, які залишили спогад про святкування одного з дванадцяти найголовніших християнських свят – Богоявлення Господнього – за народною назвою Водохреща чи Йордан, що започатковане наприкінці II ст.. на початку III-го в пам’ять про прийняття Ісусом хрещення від Іоана Хрестителя на річці Іордан.
Як святкували Водохреща у Рівному в міжвоєнний період, згадують містяни-старожили. За їх свідченнями, в цей день, 19 січня за новим стилем, у всіх православних храмах Рівного відбувалася святкова літургія, після якої всі прихожани на чолі зі священиками і церковним хором з хоругвами і пісноспівами вирушали хресним ходом до річки Устя, щоб там освятити воду. Сьогодні нам важко повірити в те, що невеличка тихоплинна обміліла і страшенно забруднена річка, мала чисту воду, яку освячували, а потім споживали її цілий рік, що вона була помічною і цілющою.
На річці, що була вкрита кригою, був заздалегідь вирізаний отвір у вигляді хреста, а поруч стояли прикрашені ялинки. Сюди одночасно сходились хресні ходи з усіх православних рівненських парафій. Здавалося, що усе місто одночасно збиралося на березі Усті, неподалік сучасного стадіону, а колись – неподалік розвалин замку Любомирського. Польська влада сприяла проведенню цього свята і польські «жовнєжи» салютували пострілами, а ще випускали в небо голубів. Після урочистого богослужіння на річці кожен набирав собі освяченої водички і ніс додому, щоб освятити нею свій дім, господарство, а потім зберігати впродовж року і вживати при особливій потребі.
Цікаво, що таке ж багатолюдне дійство на Водохреща відбувалося й після Другої світової війни, до кінця 1940-х років, поки нова комуністична влада не почала активний атеїстичний наступ на церкву, віру і віруючих.
Хресний хід у Рівному на Різдво. 1940 р. Фото з архіву М.Г. Коршун-Крупко
Відродилася від нищення і заборони наша віра і церква. Нині тисячі рівнян з великою радістю проводять Різдвяні свята і традиційно освячують воду на свято Йордана, яка вже тече з крана, а потім несуть її в оселі, щоб мати від свяченої води сили і зцілення від усіляких тілесних і духовних бід.
От лише не відродилася від занепаду і замулення наша прадавня життєдайна річка Устя.
Джерело: RvNews