У Рівному відкрилась виставка 110 портретів бійців-добробатів художника Сергія Пущенка
Опубліковано : Галина Данильчук
У Рівненському краєзнавчому музеї відзначили пам’ятну дату в історії України – 100-річчя бою під Крутами – відкриттям виставки портретів сьогоднішніх українських воїнів, які кров’ю і потом, своєю звитягою відстоюють незалежність і гідність нашої держави на східному фронті.
«Мій чин на війні – художник» – так сказав про себе автор портретів художник Сергій Пущенко.
Ось що він сказав:
«Якщо ви бачили під час Революції Гідності на київському майдані художника в чорній касці – це був я. Тоді я створив одинадцять метрових полотен тих подій. Потім Майдан плавно перейшов у війну. Я маю звання офіцерської категорії, але у Харкові проводили таку роботу, що були знищені мобілізаційні списки і, коли я звернувся у військкомат, виявилося, що мене у списках немає. Я став допомагати хлопцям-добровольцям групи «Лиса» (група розвідки спеціального призначення) – а це хлопці, які пішли на війну з Майдану. Моя служба спочатку була возити їм біноклі, моноклі, бронежилети. А вже із травня 2015 року я з’явився на базі 5-го окремого батальйону Правого сектора. Почав працювати. Мій чин на війні – художник. Це моя головна зброя, за допомогою якої я втілив цю історію в портретах, в образах цих людей – борців за свободу, волю і честь країни. З травня 2015 р. на базі батальйону, а також на передовій створено мною 110 портретів добровольців 5-го окремого батальйону, тоді це був Правий сектор, потім він став Українською добровольчою армією. Це 56 портретів на полотні розміром 60 х 80 см і 54 портрета розміром 60 х 80 см графічними матеріалами на папері. Один портрет був створений на розфарбованій міні нашого відомого всім артилериста, сім полотен – це пейзажі війни. За цей час також підготовлена до друку книжка «Портрети добровольців на війні». На кожному з портретів воїни-добровольці залишили свої мотивації до життя, до дії, заклики, побажання. Ці портрети говорять. Через ці портрети через деякий час будуть вивчати увесь добровольчий рух. Подібної праці ніхто не робив – ні міністерство культури, ні міністерство оборони не спромоглося організувати і зробити живописне втілення сьогоднішніх фронтовиків. Ця праця консолідує людей, вона і далі буде нести цю об’єднуючу місію. Вірю, що майбутнім молодим людям портретна галерея сьогоднішніх добровольців розкаже правду про цих молодих хлопців, які для них вже будуть їх сивочолими батьками. Знати і пам’ятати про них мають усі, хто житиме в мирній і процвітаючій Україні. Український добробат довів і спростував крилатий вислів «Коли гримлять гармати, музи мовчать». Добробат показав свою велику потугу і спроможність».
На відкритті виставки були присутні бійці-добробатівці, серед яких було п’ять Героїв України. Про кожного можна розповідати багато, але сьогодні просто зривались щирі гучні оплески, звучала патріотична пісня, іскрились посмішки і втиралась сльоза.
Особливо радісно вітали найстарішого бійця батальйону друга «Тихона», якому вже 77-й рік, а він вже три роки воює. Двоє його синів вийшли з-під Іловайська і батько пішов на війну. Попри свій вік, попри застороги і вмовляння інших, він добровільно пішов до хлопців в окоп і вже звідти не захотів повертатись. Його війна, як і в тисяч інших добровольців, почалась на Майдані.
Саме там він зустрівся з художником Сергієм Пущенком і доля їх звела на Сході знову. Його провідником на війну став рівнянин Роман Коваль і вони нині щирі друзі. В цій людині зовсім не відчувається поважний (ні в якому разі не похилий!) вік. Він сповнений бадьорості, іскристого гумору, а ще його супутницею є бандура і пісня. Ось такі вони сьогоднішні оборонці нашої землі.
Джерело: RvNews
Подаруй книгу воїну: в Рівному триває важлива волонтерська акція 
