У виставковій залі Рівненського краєзнавчого музею розгорнута виставка «Клеванська старовина», що стала підсумком спільної творчої роботи археологів, архітекторів, художників, ентузіастів-пам’яткоохоронців, проведеної в минулому 2017 році.

У час відкриття виставки. Фото Галини Данильчук

Подружжя Сергій Мініч та Інна Львівська, які мешкають у старовинному Клевані, стали основними натхненниками і організаторами наукових і творчих акцій з вивчення та дослідження містечка.  Ціль заходів – привернути  належну увагу громадськості до історичної та архітектурної унікальності Клеваня. 

Замок Чарторийських у Клевані. Фото з мережі Інтернет

Клевань розташований на трасі, що веде до сусідніх областей і може стати цікавим історичним об’єктом для численних туристів, адже тут збереглися: замок над Стублою князів Чарторийських, Благовіщенський костел ХVІІ ст.,  церква  Різдва Христового 1777 року, стара синагога, старовинне єврейське кладовище.

Про ці пам’ятки, в першу чергу про проблеми поруйнованого замку та підземні таємниці римо-католицького костелу,  розповідають матеріали виставки.

Фото Г. Данильчук

Археологія

Із розповіді Олексія Войтюка, керівника археологічної експедиції в Клевані:

«Костел в Клевані згадується в кінці  ХVІ – поч. ХVІІ ст., (це ще питання дискусійне). Є згадка, коли люди в своїх заповітах почали висловлювати бажання поховати їх там. Це вже після 1610 року. Скоріш за все в той період костел і був збудований  католиками Чарторийськими (до того вони були православні).

Благовіщенський костел у Клевані. Фото з мережі Інтернет

Розкопки у Благовіщенському костелі в Клевані. Фото з мережі Інтернет

Скоріш за все князь Чарторийський будує цей костел і він функціонує до початку одного із польських повстань. Після останнього польського повстання, Чарторийські звідти від’їжджають і в криптах вже нікого не хоронили. На виставці за результатами наших розкопок в криптах костелу по археологічних матеріалах представлені самі показові речі, які дають нам і датуючий діапазон, і показують матеріальну культуру тих, хто був похований в костельній крипті. Представлені всі види решток матеріальної культури.

Фрагменти одягу. Фото Г. Данильчук

Це фрагменти одягу, серед яких  найкраще збережені пояси. Решта одягу практично розсипалась. Збереглися ґудзики з кольорових металів. Є дорогоцінні метали, монети, предмети церковного вжитку – розарії. Знайдено поховання католицького священика (воно найкраще збережене). Кераміка і скло, яке ми знайшли на поверхні крипти, для датування поховань не підходить, хоча воно дає нам кореляцію, коли крипта почала закидатися сміттям і засипатися.

Посуд і люлька. Фото Галини Данильчук

Взагалі крипти в Україні майже не досліджуються. Нещодавно  лише  дали матеріал розкопки, проведені  в Дубно. За останні роки знахідки зразків одягу в такому стані і в такій кількості – це досить непересічна річ і це дає можливість  зайнятись реконструкцією.  Ми зможемо показати, який був матеріальний стан людей  того часу в цьому регіоні.

Фото Галини Данильчук

Зараз у нас процес камеральної обробки цих предметів. Колекції оброблені наполовину. Ці предмети ще потребують реставрації, однозначної атрибуції, пошуків аналогій. Можливо ще будуть якісь уточнення і ми більш точно зможемо сказати, хто там похоронений. Крім того, зараз на часі зробити аналіз на ДНК, тоді ми зможемо навіть визначити осіб, які були покладені в цій крипті. Зараз почався процес дослідження після археології, яка його підняла. Ці предмети зараз  на тимчасовому зберіганні у фондах музею».

Члени археологічної експедиції, які працювали в Клевані. Фото Г. Данильчук

Із виступу археолога, кандидата історичних наук Богдана Прищепи:

«Клевань – це одне із історичних міст Рівненщини. З Х ст. там вже було поселення, а в ХІ ст. – велике поселення. В часи Київської Русі це був значний міський центр. Потім страшна навала Батия  перетворила містечко в руїну. Знову Клевань піднімається завдяки князям Чарторийським і, починаючи з ХV ст. стає одним зі значних містечок Волині. Такі археологічні роботи, які були проведені під керівництвом Олексія Войтюка – це роботи, яких у нас дуже мало. В більшості костельні склепи сильно зруйновані, а тут археологам вдалося знайти поховання в гарному стані, причому ці поховання в багатьох випадках можуть бути ідентифіковані, значна їх частина пов’язана з родиною Чарторийських. Явище непересічне й унікальне».

Мистецтво

Восени 2017 року в Клевані був проведений художній пленер  і на виставці представлені роботи учасників цієї акції.

Фото Г. Данильчук

Фото Г. Данильчук

Фото Г. Данильчук

З виступу художниці Тетяни Лукашевич: «У Інни Львівської виникла  спонтанна ідея, яка дозволила нам художникам виїхати на пленер до Клеваня. Робіт на виставці не є аж занадто багато через те, що пленер тривав протягом лише одного дня. Мета була в тому, щоб привернути увагу до цього історичного об’єкту, щоб громадськість, а, можливо, й меценати зрештою усвідомили, що на Рівненщині є історична й архітектурна перлина – замок над Стублою, який, простоявши віки, гине на наших очах. На пленер виїхало десять художників. Серед них рівненські митці Павло Бенедюк, Наталка Пушкар, Микола Горєлов, фотохудожник Олександр Харват та інші.  Головні об’єкти, які ми споглядали і зображували  – це замок Чарторийських і костел.

Після пленеру був започаткований благодійний фонд «Спадок ХХІ століття».

Учасники пленеру в Клевані. Фото Г. Данильчук

Архітектура

Із виступу архітектора Оксани Байцар: «Так склалося, що я є уродженка поселення, яке знаходиться недалеко від Клеваня і знаю про нього не з книжок, не з історичних оповідей, а від свого дідуся, який мені ще з малих років розказував і показував історичні місця Клеваня. Більш глибокі зацікавлення в мене з’явилися в університетські роки, коли я з боями відвойовувала тему дипломної роботи, яку мені потім вдалося перевести в роботу магістерську і продовжувати по сьогоднішній день. Сьогодні ви можете бачити на листі ті результати за пошуками, які проводились не один рік. Продовження цієї роботи зі збереження та реставрації старого Клеванського замку – в творчих пошуках наших студентів.  Ось Оксана Самчук і представляє на виставці свій проект, як одну із концепцій – як може виглядати форпостна архітектура в сучасному світі».

Проект Оксани Самчук. Фото Г. Данильчук

Перспективи і мрії

Із виступу Інни Львівської: «Фонд «Спадок ХХІ століття» створювався для відновлення імені Чарторийських, оскільки цей рід не зник, його історія налічує понад 600 років і він досі продовжується в нащадках, котрі живуть у Польщі й по всій Європі. Ми заснували цей Фонд, аби відновити пам’ятки архітектури Клеваня.

Інна Львівська. Фото Г. Данильчук

Фонд долучився до проведення археологічних розкопок, на які було виділено 100 тис. гривень. Зараз ми ведемо переговори із німецьким інститутом ДНК, на предмет визначення, чи дійсно віднайдені поховання належать до роду Чарторийських. Ми ведемо перемовини з поляками, які готові надати кошти для реставрації костелу. Поки що це буде часткова реставрація, будуть зашиті тріщини від затікання й відновлений дах. Ми шукаємо спонсора, щоб відновити спочатку приміщення костелу, а в майбутньому і замок.

У Рівному є досить потужна єврейська громада. Вони також до нас зверталися й ми будемо з ними вирішувати питання порятунку єврейської синагоги та впорядкування єврейського кладовища, якому також понад 600 років.

Планів багато, це лише початок, але в нас дуже великі амбіції, великі мрії і ми б хотіли, щоб все це стало реальністю».

Фото Г. Данильчук

Виставка «Клеванська старовина» пізнавальна в історичному й мистецькому аспектах, промовиста своїми артефактами і гучним  закликом до збереження  пам’яток минулого.  Згадаймо, що 2018 рік в Україні проголошено роком охорони культурної спадщини.