Олександр Булига: «Рівненщина - справжнє серце всіх найпрогресивніших процесів української історії»

Я не будівельник, щоб професійно розповідати, чи вплине сусідство з 12-поверхівкою на наші стіни чи фундамент. Загрозу бачу, в першу чергу, над культурною спадщиною Рівного.

28.02.2018 15:46   Джерело: RvNews
Опубліковано : Максим Коломис

- Тематична програма виставок у Рівненському краєзнавчому музеї традиційно багата і різнопланова. Але чи є якась наскрізна тема, з якою поточний рік асоціюватиметься у вас насамперед?

- 9 березня, у день народження Тараса Шевченка, народився іще один Тарас, особливо знаковий для нашого регіону. Це - Тарас Бульба-Боровець, засновник Української повстанської армії «Поліська січ», яка в роки ІІ Світової Війни боронила безпосередньо Рівненщину. Цьогоріч йому виповнилося б рівно 110 років. Дата кругла, тому наш Ігор Марчук вже готує книгу про Бульбу-Боровця, а на початок березня плануємо провести ще й велику виставку. Ті, хто її відвідає побачить чимало цікавого, передусім, особисті нагороди і відзнаки Тараса і навіть мундир, в якому він воював. Свого часу його з точністю до деталей реконструювали коштом покійного Василя Червонія.

null
Фото з мережі Інтернет

- Обов’язково прийдемо на виставку, присвячену Бульбі-Боровцю. А що іще готуєте?

- 16 лютого у нас стартувала виставка «Німці в Україні: історія та культура», на відкриття якої завітали представники німецького, польського, білоруського та єврейського товариств Рівненщини. Виставка  систематизує історичну інформацію про німців України загалом і Рівненщини зокрема. Небагатьом відомо, наприклад, що після 1770 року німецькі ремісники почали селитися в Корці, Рівному, Тучині, Дубні. Завітавши до нас до 4 березня, зможете дізнатися про це більше. Іще у 2018 році проведемо масштабну виставку з нагоди 100-річного ювілею рівненського футболу. Про це відомо небагатьом, але цьогоріч маємо такий от ювілей. Це гарний привід нагадати нашим землякам, що окрім усім відомого «Вереса» Рівненщину в різні часи представляли ще й такі команди, як «Колгоспник», «Волинь» чи «Авангард»…

null
Фото з сайту Vse.rv.ua

- В 2010 р. побачила світ книга «Поєднані Волинню», вашого авторства. Там було зібрано публікації про зв’язок з сучасною Рівненщиною цілого ряду історичних постатей загальноукраїнського масштабу…

- Там і князі Данило та Роман, і Констянтин Острозький, і Сагайдачний, і Гоголь, і Костомаров і багато-багато інших… Публікації про їх зв’язок з Рівненщиною писали провідні науковці України, я ж лише подав власне бачення історичної ролі цих постатей. Якщо уважно читати історію, стає зрозуміло, що Рівненщина була в авангарді усіх її основних періодів. Те ж Галицько-Волинське князівство свого часу утворив волинський князь Роман, з історичної Волині походить українсько-литовський магнат Дмитро Байда-Вишневецький, який збудував на острові Мала Хортиця першу Запорозьку Січ. Після Берестейського собору 1596 р. саме на наших землях утворилися перші єпархії церкви, яку нині називають Українською греко-католицькою. Я вже мовчу про Острозьку Біблію, Пересопницьке Євангеліє, Берестецьку битву, Українську повстанську армію «Поліська січ»… 

- В основній експозиції музею можна побачити далеко не усі його експонати. Значна їх кількість зберігається у ваших фондах і на огляд виставляється лише вряди-годи. Чи маєте плани розширювати своє приміщення, аби вмістити більше експонатів?

- Звісно ж, від можливості виставити на огляд якомога більше експонатів ми не відмовилися б, але нині куди актуальніше постає потреба капітального ремонту музею. Коштів у держави обмаль і це не дає змоги говорити про якісь реальні строки. Щодо розширення, то така нагода може з’явитися хіба у випадку, якщо у приміщенні закритого нині регіонального управління Нацбанку України, на вулиці Петлюри облаштують художній музей. Такі наміри нещодавно висловлював очільник ОДА Олексій Муляренко. Якщо забезпечать належні умови для експонування та зберігання, ми могли б перенести туди колекцію ікон XIII – XV ст., скульптури Томаша-Оскара Сосновського, гравюри Ніла Хасевича та ряд інших живописних полотен. Прогнозувати, чи зможемо це зробити, поки що справа невдячна. На будівлю заявляє претензії судова адміністрація, а документи, щодо її передачі новим господарям і дотепер лежать в Кабінеті міністрів.

null
Фото з мережі Інтернет

- У ЗМІ вже давно і багато говорять про загрозу, що її для приміщення Рівненського краєзнавчого музею несе скандальна 12-поверхова споруда, що її зводять по сусідству. В чому вбачаєте небезпеку передусім?

- Коли почали забивати сваї, в приміщенні музею відчувалися доволі сильні поштовхи. Втім, я не будівельник, щоб професійно розповідати, чи вплине сусідство з 12-поверхівкою на наші стіни чи фундамент. Загрозу бачу, в першу чергу, над культурною спадщиною Рівного. Це нормально, коли у місті існує так звана стара частина, яка має унікальні архітектурні особливості і в такий спосіб приваблює тих таки туристів. Не думаю, що буде дуже естетично, якщо дорогою до будівлі, де колись багато часу проводили Саймон Сміт, Микола Костомаров, Улас Самчук, Іван Огієнко, вони дивитимуться на білизну, що її хтось розвісив на балконі, трохи вище. Зважте, що пам’яток національної архітектурної спадщини у Рівному і так небагато, якщо бути точнішим, дві – Свято-Успенська церква і, власне, музей. Нинішня ситуація з будівництвом поблизу музею доволі промовисто ілюструє ставлення незалежної України до своїх культури та історії. Наприклад, в радянські часи влада категорично не дозволила будувати тут гаражі працівників обкому партії. Дуже не хотілося б, аби в української влади мудрості виявилося менше, ніж у радянської.

null
Фото з сайту "Рівне вечірнє"

- Ваш брат-близнюк Віктор, з яким ви дуже близькі, професійно займається кінематографом. Чи немає у Вас ідеї, скажімо, спільно з ним випустити історичний серіал, який би привернув увагу до багатьох малодосліджених сторінок історії Рівненщини?

- Насправді подібних ідей багато. Зараз шукаємо ресурси для їх реалізації. Нам, скажімо, дуже цікава тематика сучасних подій, пов’язаних з чорною і білою археологією у нашому краї. Виношую ідею програми-змагання між музеями України, де б учасники могли за винагороду шукати якийсь експонат.

- Насамкінець, розкажіть про свої хобі. Більше любите кіно, музику чи літературу?

- Якщо обирати з-поміж переліченого, переможе точно література. Остання книжка, яку прочитав це «Справжній Мазепа» мого доброго друга Петра Кралюка. Вийшов такий-собі ретро-роман з елементами фантастики. Здебільшого ж читаю історичну та наукову літературу. Кіно, чесно кажучи, дивлюся менше. Музики, в порівнянні з часами молодості, в моєму житті також поменшало. Інколи переслуховую давно улюблених «Queen», нещодавно ходив на концерт іще одного кумира юності Тараса Петриненка. Був приємно вражений тим, що за тридцять років він майже не змінився.

null
Фото з мережі Інтернет

 


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу [email protected] Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: RvNews   1849