Коли громадяни міста можуть на сайті міськвиконкому висловити своє звернення у вигляді петиції, в якій напишуть своє побажання щодо рішення того чи іншого питання – то в цілому річ добра. Бо ж не кожен може до влади достукатися. А слушна думка має бути почута і добрі справи мають бути реалізованими.

Тож електронні петиції в цілому – то річ демократична і гарна. Проте навіть гарну річ нерідко використовують як знаряддя для намірів не зовсім праведних.

От скажімо, стоять вже на розгляді Рівненської міської ради дві цілком протилежні петиції: за №: 219 ініціатор петиції Андрій Бернацький пропонує винести  ринок Дикого за межі міста, називаючи його "неорганізованим та брудним міні-районом – "шанхаєм" Рівного, який за словами автора петиції – «жодного прибутку місту не приносить».

А під номером 224 зареєстрована петиція зовсім протилежного змісту. Підприємці ПП «Торговий центр-Д» просять владу продовжити їм договори оренди земельних ділянок на наступні десять років.

Вочевидь друга петиція від підприємців ринку Дикого появилася у відповідь на першу. Людей, які працюють на цьому ринку по багато років, вклали у свої торгові місця чимало коштів, зачепила й навіть неабияк обурила отака петиція з відверто образливим змістом. Адже за стільки років люди щороку вкладали кошти у благоустрій своїх торгових місць, їхня діяльність узаконена, і вони роками сумлінно платять місту податки.

Тож чи можуть вони бути спокійні, коли бачать, як легко тепер знищити велике торгове підприємство? Просто кинути в мережу відповідну петицію та зібрати під нею відповідну кількість голосів, а тоді провести відповідну «роботу» з депутатами та за неї проголосувати. Що це, як не приховане рейдерство?

Навіть ті підприємці, які не втручалися, тихо займалися своєю діяльністю, після того, як почули про петицію на сайті міської ради, насторожилися, стали хвилюватися за свій завтрашній день.

Розмовляємо на цю тему з директором «Торгового центру – Д» Оленою Нездюр.

Олена Нездюр. Фото автора

- Як Ви гадаєте, пані Олено, хто стоїть за цією петицією?

- На мою думку, ініціаторами цієї петиції є депутати партії УКРОП, яка представлена в раді трьома особами. Двоє з них мешкають на території, де здійснює підприємницьку діяльність наш ринок. Замість відстоювати інтереси громади, ці люди використовують владу задля власних інтересів. І це ще одна ілюстрація того, як наші довірливі виборці купуються на гарні гасла та патріотичні назви, привабливі рекламні ролики. Одягнув вишиванку, сказав гарні слова і люди, котрі шукають правди, на це купуються та голосують, забуваючи про те, скільки разів їх вже у такий спосіб обдурили. А треба зважати не на рекламу, як на мене, я б її взагалі заборонила. Треба дивитися на людину. Подивитися їй у вічі, перевірити, чи є до неї доступ поза трибуною, чи цей депутат чує вас, чи готовий витрачати свій час на те, щоб робити бодай якісь рухи у ваш бік, на ваш захист.

- А що Ви скажете про саму петицію?

- Складається враження, що УКРОП відпрацьовує чиєсь замовлення. Бо як інакше пояснити? Чи робив хто аналіз, що ринок не приносить місту жодного прибутку? – Ніхто такого аналізу не робив. І що значить розділити ринок на частини й перенести за місто? Це значить знищити ринок, як такий.

- Щоб перенести ринок – це значить будувати його на новому місці з нуля… Ви ж не перенесете всіх тих конструкцій, павільйонів у чисте поле?

– Підприємці нашого ринку – це живі свідки того, як цей ринок зароджувався й розвивався. Ринок – це не просто огороджена територія із табличкою «Ринок». Це інфраструктура, мережі, під’їзди, шляхи, водопостачання, енергопостачання. Це покупець і це продавець. Наші підприємці ще дуже добре пам’ятають, як по сходах із Соборної до нашого ринку спускалися по сім чоловік в день. Як день вдалий, то хіба десять прийдуть. Люди були у відчаї й втрачали віру в те, що у цього ринку є майбутнє, бо ж люди люблять ходити протоптаними стежками. Мій батько Ярослав Дикий ходив і переконував: «Стійте на своїх місцях і вірте: все буде добре!» Ніхто не вірив, що в цього ринку є майбутнє.

Та ініціатори петиції навряд чи думають про звичайних людей, яким ніде купувати продукт, а лиш про свою вигоду й кишеню.

Такі петиції мають бути спрямовані на розбудову нашого міста, а не на руйнування, продукування негативних настроїв, страху за майбутнє у сотень підприємців. Люди доведені до відчаю, хвилюються.

- Не всі ж депутати однакові. Є в міській раді й такі, які вочевидь стануть на захист працівників ринку Дикого?

Гадаю, що є. Хочеться вірити, що все буде добре. Але настрої депутатів змінюються, як погода надворі. Ми це побачили по тому, що сталося з ринком «Моріон». Депутати тягнуть за владою.

- Що ви будете робити, якщо справді ініціатори декларації будуть домагатися свого?

Про перенесення ринку не може бути й мови, бо це, по суті, – знищення ринку. Ми будемо боротися. Прийдемо на сесію. Сподіваюся що переможе здоровий глузд і депутати нас підтримають.

- Після оприлюднення петиції в місті стало чути такі голоси, що ринок Дикого винен у тому, що на дорогах Рівного затори?

А це теж вітер віє з того ж самого боку. Ви знаєте, мені відомо, що деяким нашим депутатам приходять смс з текстом: «Голосуй за місто без заторів». Йде цілеспрямована піар-акція проти ринку. Це ще одне свідчення про замовний характер петиції.

Хоч цей проїзд через ринок і об'єднує Соборну з вул. С. Бандери, проте проектувалася ця дорога як під'їзні  шляхи до ринку і нею передусім послуговуються постачальники та підприємці ринку Дикого.

Під'їзна дорога до ринку з боку вул. С. Бандери. Фото автора

Чим ближче до торгових рядів, тим більше завізно. Фото автора

- Я до Вас нині їхала на таксі й доїхати до адміністративного приміщення не змогла: довелося йти пішки крізь торгові ряди… Дуже завізно.

- Тому що це не є дорога, міська магістраль, по якій можна пустити транспорт. Це під’їзні шляхи до ринку і в ринкові дні тут справді багато транспорту постачальників. Для тих, хто хоче міста без заторів, хочу нагадати: ці під’їзні шляхи, якими користуються і відвідувачі ринку, і підприємці, що тягнуться від мосту по вулиці С. Бандери до мосту по Соборній вздовж залізниці побудовані моїм батьком. Місто не вклало сюди ні копійки. Я не знаю такого бізнесмена, яки би побудував за власний кошт 2 кілометри дороги. Щоб не перевантажувати транспортом, який обслуговує ринок, вулицю Здолбунівську, за рахунок земель, що належали залізниці, підрізання залізничного насипу, відводу ґрунтових вод (там була канава). Ці під’їзні шляхи були побудовані саме з метою обслуговування ринку. І позбавлення міста від заторів, які дійсно були б на вулицях Соборна та Бандери. Адже до появи ринку по вулиці Здолбунівській не було наскрізного проїзду взагалі. Тепер він є.

- Цього місяця на сесії ваше питання буде розглядатися. Його розгляд вже пройшов комісії. Який результат?

– На комісіях були різні думки і звичайно ж і претензії. Є питання щодо зовнішнього вигляду ринку. Треба робити його візуально більш пристойним, сучаснішим. Ми не заперечуємо, навпаки, постійно працюємо над цим питанням. Вже зроблено навіси, під навісами – розширено та вирівняно проходи. Підприємцями вже вкладено значні кошти в ремонт торгових місць. Але щоб зробити ще краще – треба вкладати гроші й мати впевненість у завтрашньому дні, що ця територія зберігатиметься за нами хоч би на десять років.

- Допустимо, що все владнається і оренду вам продовжать. Яким Ви бачите майбутнє ринку, щоб ніхто не посмів його обізвати шанхаєм?

- Я вірю, що рано чи пізно прийде той час, коли цей ринок сам по собі переросте в щось інше – сучасніше, більш комфортабельне. Але це станеться тоді, коли в країні нашій почнеться ріст економіки, бо ринок, його розвиток нерозривно пов'язаний із купівельною спроможністю людей. Щоб побудувати нові комфортабельні павільйони, потрібна економічна база, а вона напряму залежить від життєвого рівня покупця. Як тільки покупець зможе собі дозволити купити більше й приходитиме на ринок частіше, так і ринок зростатиме, змінюватиметься. А обізвати шанхаєм можна що завгодно, що не роби.

 - Саме тому Ви просите продовження оренди на десять років?

- Хоча б на десять. Адже люди вкладають кошти у своє майбутнє. Вони хочуть мати певність у завтрашньому дні, що якийсь депутат не напише петицію та ринок не закриють. Тому ми просимо продовження оренди землі на хоча б десять років. А варто було б і на більше. Щоб підприємці, які тут працюють, мали перспективу розвитку, перспективу доходу від вкладень.

Те, що у ринок Дикого вкладено чимало коштів, зрозуміло кожному, хто сюди приходить. Фото автора

Щодо петиції  про перенесення ринку Дикого за межі Рівного я поцікавилася думкою підприємців ринку.

Руслана Ларінова, працює на цьому ринку 15 років:

– Звідси ніхто не піде. У кіоски, склади в мене тут, на цьому ринку, вкладена трьохкімнатна квартира. Працюю з самого початку. Нам же за межами міста скажуть поставити нові кіоски. За які кошти? А хто туди до нас поїде на закупи? Ми будемо боротися. Всі підемо на вулицю.

Михайло Владика, працює на ринку 4 роки разом з матір'ю

– Наша сім’я вклала сюди за чотири роки біля 5-ти тисяч доларів. Люди, які тут працюють, хочуть мати певність у завтрашньому дні й хочуть працювати тут, на своїх місцях. Бо хто поїде на ринок за місто? Студенти чи пенсіонери, які до нас ходять? Ніхто. Це буде знищення ринку.

Фото автора

Оксана Ковальчук, працює на ринку з часу його заснування:

– Ми всі дуже негативно дивимося на цю петицію. Як ми тут у грязюці стояли, то нікому це місце не було потрібне, а коли люди вклали сюди свої кошти, трохи окультурили це місце, то вже знайшлися такі, що на нього зазіхають. Ми не будемо здаватися. Будемо боротися до кінця. Цей ринок через те і діє, що він  у центрі міста. Коли його перенести за місто, це означає, що його не стане.

Свою думку щодо цієї петиції висловив і міський голова Володимир Хомко:

Фото з мережі Інтернет

– Навіть якщо ця петиція набере певну кількість голосів, я не вірю, що в найближчий час можна буде перенести десь ринок Дикого. Не хочу цього коментувати, щоб ви не сприйняли мої слова, як агітацію за якусь позицію. Як проголосують депутати, так і буде. Гадаю, про це треба було думати 25 років тому, коли будували спорткомплекс. З того треба спитати, хто це робив. 80 відсотків готовності спорткомплексу було, а тепер ця територія у приватній власності, тож її забрати неможливо. Тому комплекс там і залишиться.

Потім, треба врахувати й те, що ринок в центрі міста. Теоретично його можна було б перенести. Але треба думати про його зручне розташування для людей. Якщо навіть знайдеться така ділянка землі для розташування ринку, його ж не можна перенести так далеко, щоб пенсіонер до нього добирався годинами?!  Плюс біля 2-х тисяч людей на цьому ринку працюють. Ми зачепили маленький ринок «Моріон», де 30 людей і дивіться, що робиться. Тому, звичайно, ринок Дикого має працювати. Його треба окультурити, зробити більш пристосованим, зручнішим.

А щодо дороги, яка пролягає вздовж залізниці скажу: у нашому місті раніше не було зовсім дороги, яка б з’єднувала вулиці С. Бандери і  Соборну. Я особисто до будівництва цієї дороги був причетний.  Був тоді 1990 чи 1991 рік. Ярослав Дикий звертався до мене за допомогою, щоб побудувати там каналізацію. А побудував він цю дорогу, перед тим переклавши водопровід, за свої власні кошти. Хоча, як водій, я десять разів подумаю, чи їхати мені цією дорогою: там дуже багато транспорту і проїзд незручний.

Фото автора

Який висновок з усього сказаного? Йде банальна маніпуляція та обман. За петиціями про затори ніхто не хоче згадувати, що раніше було ще гірше. Що дорога до ринку вздовж залізниці, прокладена в 90-ті роки Ярославом Диким, не планувалася як міська магістраль. Це всього лиш під’їзні шляхи до ринку. Тож і звинувачувати ринок у заторах не варто. А варто просто розуміти — знищення ринку не зупинить затори в місті.

А з текстами таких петицій, панове депутати, треба бути дуже обережним. Не варто стикати людей лобами: хто за, хто проти. Люди й так нині роздратовані, ображені низькою якістю свого життя, високими цінами на комуналку і на все інше, через що їм доводиться думати про елементарне виживання, рахувати кожну копійчину.

А потім руйнувати – не будувати. Можна легко зруйнувати ринкову базу, яка будувалася роками, та чи легко натомість збудувати нову?

До того ж, треба враховувати, що місто Рівне – на сьогодні є містом дрібного бізнесу. Всі великі виробництва припинили свою діяльність. Тому іншої роботи в людей, які стоять на ринку, нема. Куди вони підуть, коли їх виженуть з їхніх робочих місць? Є два варіанти: або за кордон, або на біржу. Жоден варіант нікого не влаштовує. Куди підуть ті люди, які саме на цьому ринку купують все необхідне? У бутики із захмарними цінами? Навряд. Тому такий ринок як «Торговий центр-Д» має право на існування й розвиток. Якщо походити нашими рівненськими ринками, то нині «Торговий центр-Д» анітрохи не гірший від інших ринків нашого міста. Тож і оренду землі треба підприємцям продовжити на тривалий термін. А що буде далі – покаже час.